Зміцнення фінансової безпеки через оновлення інституційного забезпечення бюджетної та банківської складових

Анотація

У статті досліджено теоретичні засади зміцнення фінансової безпеки держави через оновлення інституційного забезпечення бюджетної та банківської складових задля забезпечення макрофінансової стабільності. Акцентовано увагу на необхідності модернізації інституційної бази забезпечення фінансової безпеки через недосконалість нормативно-правового регулювання, фрагментарність координації між фінансовими та державними інституціями, низький рівень адаптації до ризиків, пов’язаних із зовнішніми економічними загрозами та внутрішнім розбалансуванням фінансової системи в умовах воєнного стану. Наголошено, що інституційне забезпечення фінансової безпеки держави комплексно включає систему державних органів, нормативно-правових механізмів і процедур, що спрямовані на створення, збереження та захист фінансово-банківської системи України як від загроз внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Розкрито вплив нових викликів та загроз для макрофінансової стабільності України на зміну переліку складових фінансової безпеки, індикаторів їх вимірювання та порогових значень. Визначено основні елементи та завдання інституційного забезпечення фінансової безпеки держави. Проаналізовано інституційне забезпечення бюджетної безпеки, запропоновано підходи до її по-елементного оновлення, визначено переваги від запровадження новацій для зміцнення фінансової безпеки держави. Визначено ключові функції та основні поточні виклики для банківської безпеки у 2025 році. Доведено, що нові виклики та загрози банківській безпеці сприяли оновленню інституційного забезпечення фінансової безпеки. Запропоновано посилення такого елементу як спеціалізовані структури для подолання провалів ринку, за рахунок створення нової фінансової інституції – банку розвитку. Наголошено, що банки розвитку не мають на меті максимізацію прибутку і не зобов'язані виплачувати дивіденди приватним акціонерам, що дозволяє їм фінансувати діяльність, яка приносить довгострокові вигоди для громад та довкілля за вигідними ставками та у фінансово обґрунтований спосіб. Проаналізовано систему державних банків розвитку ЄС, наведено успішній досвід їх функціонування у ФРН та країнах Центральної та Східної Європи. Обґрунтовано, що системне оновлення інституційної структури фінансового сектору з акцентом на синергію та збалансовану взаємодію бюджетної та банківської складових є запорукою підвищення фінансової безпеки України в середньо- та довгостроковій перспективі.