Воєнні втрати аграрного сектору: моніторинг, організація обліку та звітність

Анотація

Повномасштабне вторгнення РФ призвело до суттєвого знищення інфраструктури аграрного сектору України, втрат сільськогосподарської техніки, знищення урожаю, мінування територій, порушення виробничо-логістичних ланцюгів, що суттєво впливає на продовольчу безпеку як України, так і світу. В умовах  викликів, спричинених бойовими діями, особливої актуальності набуває потреба в системному обліку та моніторингу втрат аграрного виробництва з метою їх подальшого відшкодування, формування обґрунтованої статистики, стратегічного планування та забезпечення прозорості в управлінні державними і донорськими ресурсами.

У статті розглянуто теоретико-методичні засади організації моніторингу й обліку воєнних втрат аграрних підприємств, запропоновано підходи до класифікації втрат на прямі, непрямі та потенційні, виокремлено їх особливості в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано існуючі прогалини у чинному законодавстві та нормативному забезпеченні щодо відображення збитків, спричинених надзвичайними подіями воєнного характеру. Наголошено на відсутності єдиних механізмів документального підтвердження та оцінки втрат, що створює труднощі для підприємств у процесі звернення за компенсаціями.

Акцентовано на доцільності запровадження в облікову практику аграрних підприємств окремих субрахунків для обліку втрат, пов’язаних із війною, а також на потребі уніфікації первинних документів, актів обстеження пошкоджених активів, фотофіксації, висновків експертів тощо. Обґрунтовано необхідність створення державної платформи або реєстру фіксації втрат, який би забезпечував достовірність і верифікацію даних.

Також розглянуто перспективи цифровізації процесів обліку і моніторингу втрат через впровадження електронних реєстрів, облікових модулів та аналітичних панелей, що дозволить оперативно відслідковувати ситуацію, формувати звітність і підвищувати ефективність управлінських рішень.