Модеруюча роль врядування у переході Південної Африки до відновлюваної енергетики: вплив на соціальну інклюзію
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2026-14-13-33Ключові слова:
альтернативна енергетика, економічний розвиток, зміна клімату, нерівність та справедливість, урядова політикаАнотація
Дане дослідження аналізує роль врядування в переході Південної Африки до відновлюваної енергетики та його вплив на соціальну інклюзію, роблячи внесок у наявну літературу шляхом розгляду цього взаємозв'язку в межах теоретичної рамки Теорії управління переходом (Transition Management Theory, TMT). Річні часові ряди даних за період 1990–2025 рр. проаналізовано за допомогою підходу авторегресії з розподіленими лагами (ARDL) для оцінки як короткострокової, так і довгострокової динаміки. Результати свідчать, що перехід до відновлюваної енергетики має незначущий, але позитивний вплив на соціальну інклюзію в короткостроковому періоді. Довгострокові оцінки, натомість, вказують на негативний вплив, оскільки вугледобувні містечка, громади, залежні від видобутку природного газу та інших викопних енергоресурсів, а також працівники галузей, пов'язаних із викопним паливом, стикаються з непропорційними соціально-економічними витратами внаслідок поступової відмови від викопного палива. За відсутності належних заходів врядування — таких як механізми справедливого переходу, програми перекваліфікації, політика соціального захисту та цільові заходи зі створення робочих місць — перехід до відновлюваної енергетики ризикує поглибити наявну нерівність. Ці результати надають емпіричні докази того, що врядування суттєво модерує цей взаємозв'язок шляхом покращення інституційної спроможності, координації, залучення заінтересованих сторін та справедливого розподілу рентних доходів від відновлюваної енергетики. Особам, які формують політику, відтак слід надавати пріоритет системам врядування — підкріпленим належно розробленою перехідною політикою, — які скеровують енергетичний перехід у спосіб, що є екологічно стійким, економічно трансформаційним і соціально інклюзивним. Зокрема, отримані результати можуть слугувати практичним орієнтиром для осіб, які формують політику в межах Партнерства заради справедливого енергетичного переходу (Just Energy Transition, JET), щодо зміцнення інституційної спроможності, аби декарбонізація не поглиблювала наявну соціально-економічну нерівність. Загалом дослідження пропонує нові підходи до розуміння взаємозв'язку між врядуванням, відновлюваною енергетикою та соціальною інклюзією в Південній Африці й робить висновок, що сильні інституції є критично важливими для управління соціальними ризиками переходу до зеленої енергетики, водночас забезпечуючи реалізацію її переваг для інклюзивного розвитку.
Посилання
1. Belaïd, F., Elsayed, A. H., & Omri, A. (2021). Key drivers of renewable energy deployment in the MENA region: Empirical evidence using panel quantile regression. Structural Change and Economic Dynamics, 57, 225–238. https://doi.org/10.1016/j.strueco.2021.03.011
2. BP. (2025). Statistical review of world energy 2025. https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/statistical-review-of-world-energy.html
3. Burton, J., Caetano, T., & McCall, B. (2018). Coal transitions in South Africa: Understanding the implications of a 2°C-compatible coal phase-out plan for South Africa. IDDRI and Climate Strategies. https://coaltransitions.files.wordpress.com/2018/09/coaltransitions_finalreport_south-africa_2018
4. Department of Public Enterprises. (2019). Roadmap for Eskom in a reformed electricity supply industry. https://dpe.gov.za/roadmap-for-eskom-in-a-reformed-electricity-supply-industry/
5. Eskom Holdings. (2004). Annual report. https://www.eskom.co.za
6. Genus, A., & Mafakheri, F. (2014). A neo-institutional perspective of supply chains and energy security: Bioenergy in the UK. Applied Energy, 123, 307–315. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2014.01.084
7. GreenCape. (2020). Utility-scale renewable energy: 2020 market intelligence report. https://www.greencape.co.za/market-intelligence/
8. Gutermuth, P. G. (2000). Regulatory and institutional measures by the state to enhance the deployment of renewable energies: German experiences. Solar Energy, 69(3), 205–213. https://doi.org/10.1016/S0038-092X(00)00060-8
9. Intergovernmental Panel on Climate Change. (2001). Climate change 2001: Mitigation: Contribution of Working Group III to the Third Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press.
10. International Renewable Energy Agency. (2023). Socio-economic footprint of the energy transition: Indonesia. https://www.irena.org/Publications/2023/Jan/Socio-economics-of-the-energy-transition-Indonesia
11. Juszczyk, O., Juszczyk, J., Juszczyk, S., & Takala, J. (2022). Barriers for renewable energy technologies diffusion: Empirical evidence from Finland and Poland. Energies, 15(2), Article 527. https://doi.org/10.3390/en15020527
12. Kuzemko, C., Bradshaw, M., Bridge, G., Goldthau, A., Jewell, J., Overland, I., Scholten, D., Van de Graaf, T., & Westphal, K. (2020). Covid-19 and the politics of sustainable energy transitions. Energy Research & Social Science, 68, Article 101685. https://doi.org/10.1016/j.erss.2020.101685
13. Kwiatkowski, D., Phillips, P. C. B., Schmidt, P., & Shin, Y. (1992). Testing the null hypothesis of stationarity against the alternative of a unit root: How sure are we that economic time series have a unit root? Journal of Econometrics, 54(1–3), 159–178. https://doi.org/10.1016/0304-4076(92)90104-Y
14. Liu, B., Ding, C. J., Hu, J., Su, Y., & Qin, C. (2023). Carbon trading and regional carbon productivity. Journal of Cleaner Production, 420, Article 138395. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.138395
15. Liu, H., Guo, W., Wang, Y., & Wang, D. (2022). Impact of resource on green growth and threshold effect of international trade levels: Evidence from China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(5), Article 2505. https://doi.org/10.3390/ijerph19052505
16. Lister, J. (2018). The policy role of corporate carbon management: Co-regulating ecological effectiveness. Global Policy, 9(4), 538–548. https://doi.org/10.1111/1758-5899.12618
17. Loorbach, D. (2007). Transition management: New mode of governance for sustainable development. International Books.
18. Loorbach, D., Frantzeskaki, N., & Avelino, F. (2017). Sustainability transitions research: Transforming science and practice for societal change. Annual Review of Environment and Resources, 42, 599–626. https://doi.org/10.1146/annurev-environ-102014-021340
19. Pesaran, M. H., Shin, Y., & Smith, R. J. (2001). Bounds testing approaches to the analysis of level relationships. Journal of Applied Econometrics, 16(3), 289–326. https://doi.org/10.1002/jae.616
20. Qiu, W., Zhang, J., Wu, H., Irfan, M., & Ahmad, M. (2022). The role of innovation investment and institutional quality on green total factor productivity: Evidence from 46 countries along the “Belt and Road.” Environmental Science and Pollution Research, 29, 16597–16611. https://doi.org/10.1007/s11356-021-16891-y
21. Schaltegger, S., Burritt, R., & Petersen, H. (2021). Corporate sustainability accounting: Measuring and managing social and environmental impacts. Springer.
22. Song, Y., Wang, C., & Wang, Z. (2023). Climate risk, institutional quality, and total factor productivity. Technological Forecasting and Social Change, 189, Article 122365. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122365
23. Statistics South Africa. (2021). Quarterly labour force survey: Quarter 4, 2020. http://www.statssa.gov.za/publications/P0211/P02114thQuarter2020.pdf
24. Strambo, C., Almeida, P. C., & Arond, E. (2023). Energy transition ambitions of four national oil and gas companies in South America. Stockholm Environment Institute. https://doi.org/10.51414/sei2023.09
25. Teh, P.-L., Adebanjo, D., & Kong, D. L. Y. (2021). Key enablers and barriers of solar paver technologies for the advancement of environmental sustainability. Heliyon, 7(10), Article e08189. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e08189
26. Trade & Industrial Policy Strategies. (2020). Sector jobs resilience plan: Coal value chain. https://www.tips.org.za/research-archive/sustainable-growth/green-economy-2/item/3986-sector-jobs-resilience-plan-coal-value-chain
27. Udeagha, M. C., & Ngepah, N. (2022). Disaggregating the environmental effects of renewable and non-renewable energy consumption in South Africa: Fresh evidence from the novel dynamic ARDL simulations approach. Economic Change and Restructuring, 55(3), 1767–1814. https://doi.org/10.1007/s10644-021-09368-y
28. Wang, B., Wang, J., Dong, K., & Dong, X. (2023). Is the digital economy conducive to the development of renewable energy in Asia? Energy Policy, 173, Article 113381. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.113381
29. Wright, J. G., & Calitz, J. R. (2020). Setting up for the 2020s: Addressing South Africa’s electricity crises and getting ready for the next decade (Version 1.1). https://researchspace.csir.co.za/dspace/handle/10204/11282
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Felix Aberu
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
