Відкриті дані та цифрові платформи в інформаційно-аналітичному забезпеченні бухгалтерського обліку

Анотація

Цифровізація господарської діяльності істотно розширює інформаційне середовище бухгалтерського обліку. Поряд із внутрішніми обліковими даними дедалі більшого значення набувають відомості з державних реєстрів, відкритих інформаційних систем і цифрових аналітичних платформ. Вони дають можливість уточнювати характеристики контрагентів, виявляти зміни у їх діяльності та отримувати додаткові сигнали, здатні впливати на професійне судження бухгалтера. Однак, сама наявність відкритих даних не забезпечує їх автоматичної придатності для облікових цілей. Необхідним є встановлення зв’язку між зовнішньою інформацією та конкретним об’єктом бухгалтерського обліку. Саме це визначило спрямованість проведеного дослідження. Його метою стало теоретичне обґрунтування місця відкритих даних і цифрових аналітичних платформ в інформаційно-аналітичному забезпеченні бухгалтерського обліку та розроблення підходу до їх використання у процесі формування професійних облікових рішень. Методологічною основою дослідження обрано функціональний підхід, за якого цінність зовнішніх даних визначається їх здатністю підтримувати конкретне облікове завдання. Наукові підходи до використання зовнішньої інформації опрацьовано шляхом аналізу, синтезу та теоретичного узагальнення. Стан розвитку відкритих даних в Україні оцінено із застосуванням описової статистики та порівняльного аналізу. Функціональна систематизація дала змогу згрупувати первинні відкриті джерела за характером їх інформаційної ролі, а концептуальне і структурно-логічне моделювання використано для побудови моделі включення зовнішніх даних до бухгалтерського обліку. У результаті дослідження обґрунтовано розмежування первинних відкритих джерел і цифрових платформ. Державні ресурси формують вихідний масив зовнішньої інформації, тоді як цифрові платформи виконують роль проміжної інформаційно-аналітичної ланки, що забезпечує її агрегування, зіставлення та аналітичне опрацювання. Для впорядкування відкритих даних запропоновано п’ять інформаційних контурів, які відображають їх функціональне призначення для бухгалтерського обліку. Окремо визначено три форми включення зовнішньої інформації до облікового процесу: підтверджувальну, оцінювальну та сигнальну. На цій основі розроблено модель взаємодії відкритих даних, цифрових платформ і внутрішньої облікової інформації. Центральним елементом моделі виступає перевірка функціональної релевантності зовнішніх відомостей щодо конкретного об’єкта обліку. Такий підхід дозволяє уникнути механічного перенесення зовнішніх даних до облікової системи та зберегти визначальну роль професійного судження бухгалтера. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх застосування для розширення інформаційної бази облікових рішень, зокрема під час аналізу надійності контрагентів, ідентифікації ризиків та уточнення професійних оцінок бухгалтера. Подальші дослідження доцільно спрямовані на апробацію розробленого підходу в практичних умовах та оцінювання можливостей його застосування щодо різних об’єктів бухгалтерського обліку.