Управління енергетичною безпекою України в умовах зеленої трансформації

Анотація

У статті досліджено актуальні проблеми управління енергетичною безпекою України в умовах зеленої трансформації. Проаналізовано сучасний стан впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної, вітрової, гідроенергетики та біомаси. Охарактеризовано вплив ВДЕ на сталий розвиток енергетичної системи країни. Виокремлено виклики, що перешкоджають ефективному переходу до зеленої енергетики: недостатня адаптивність існуючої інфраструктури, обмежені фінансові ресурси, нестабільність регуляторного середовища, наслідки повномасштабної воєнної агресії та глобальні зміни клімату.  Наголошено, що трансформаційні процеси у сфері енергетики потребують не лише технічного переоснащення, а й перегляду управлінських підходів, які мають забезпечувати швидку адаптацію до зовнішніх і внутрішніх викликів.У роботі підкреслено відмінності в управлінських підходах до традиційної та зеленої енергетики, зокрема в питаннях стратегічного планування, операційного управління, фінансового забезпечення та реалізації цілей сталого розвитку. Зокрема, зелена енергетика вимагає більш динамічних управлінських рішень, які враховують коливання у виробництві енергії, інтеграцію децентралізованих потужностей та зростаючу роль локальних ініціатив. Обґрунтовано необхідність запровадження нових управлінських стратегій, що включають розвиток децентралізованих систем, інтеграцію цифрових рішень для моніторингу та керування, розширення транскордонної енергетичної співпраці, активне залучення інвестицій і модернізацію енергетичних мереж відповідно до європейських стандартів. Акцентовано, що ефективне управління повинно бути орієнтоване не лише на поточні потреби, а й на формування довгострокових сценаріїв розвитку енергетики із врахуванням кліматичних зобов’язань, енергетичної інтеграції з ЄС та післявоєнного відновлення. Зелена трансформація розглядається як чинник досягнення кліматичної нейтральності, енергетичної незалежності, економічного зростання та екологічної збалансованості України. Підкреслено, що такі зміни є не лише екологічним, а й стратегічним імперативом для забезпечення національної безпеки, сталості економіки та підвищення конкурентоспроможності країни на глобальному ринку.