Публічні закупівлі в умовах воєнного стану: баланс між гнучкістю та прозорістю

Анотація

У статті досліджено трансформаційні процеси функціонування публічних закупівель в умовах воєнного стану, що став каталізатором змін у регуляторній та правовій системі закупівельної діяльності. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових актів, зокрема Постановам Кабінету Міністрів №169 та №1178, що заклали правові підстави для спрощених та спеціальних процедур закупівель. Окреслено ключові зміни такі як запровадження відкритих торгів з особливостями, оновлення вартісних порогів, впровадження прямих закупівель та використання Prozorro Market, які істотно вплинули на структуру закупівель та рівень прозорості. Також, визначено ризики, пов’язані зі збільшенням частки неконкурентних процедур (94,3% від загальної кількості), виявленими порушеннями, а також проаналізовано типові корупційні практики. Окреслено роль громадських організацій, зокрема проєкту Dozorro, у здійсненні незалежного моніторингу, а також необхідність вдосконалення системи контролю через автоматичні ризик-індикатори та превентивний аудит. Акцентовано увагу на важливості поєднання спрощення процедур з гарантіями прозорості на всіх етапах закупівельного процесу, що особливо актуально в умовах обмежених ресурсів та зростання рівня загроз зловживань. Проаналізовано міжнародний досвід Ізраїлю, США та Польщі у регулюванні закупівель у кризових ситуаціях, що підтверджує актуальність тимчасового спрощення процедур із збереженням базових принципів відкритості, підзвітності та контролю. Визначено ключові напрями подальшої оптимізації, зокрема обов’язкове оприлюднення інформації за прямими договорами, встановлення чітких критеріїв для гнучких процедур, підвищення ефективності пост-аудиту та розробка перехідної моделі для повноцінної відбудови. Запропоновано структуру подальших удосконалень, орієнтовану на баланс між оперативністю та збереженням відкритості.  Застосування комплексного підходу, що включає цифрові інструменти, нормативну базу та контроль, розглядається як чинник ефективного використання бюджетних коштів в умовах війни та стабільного функціонування системи публічних закупівель у відповідності до основних принципів діяльності.