Джерела фінансування цифрової трансформації фінансової системи: міжнародний досвід та реалії України

Анотація

Дане дослідження присвячене комплексному аналізу джерел фінансування цифрової трансформації фінансових систем на основі вивчення світового досвіду та сучасних реалій України. Метою дослідження є систематизація міжнародних практик мобілізації ресурсів для цифрової трансформації, визначення переваг та обмежень ключових моделей фінансування - бюджетно-орієнтованої, державно-приватного партнерства, венчурно-інноваційної, міжнародно-грантової та моделі самофінансування, а також оцінка їх відповідності поточним викликам України для обґрунтування оптимальної стратегії ресурсного забезпечення цифровізації національної фінансової системи. Методологічна основа поєднує комплексний підхід, що включає порівняльний аналіз міжнародних практик, системне оцінювання моделей фінансування, використання методології кейс-стаді та інституційний аналіз регуляторних рамок. Дослідження поєднує теоретичні засади з емпіричними даними, отриманими з досвіду цифрової трансформації фінансового сектору різних країн. Результати показують, що гібридні підходи, які інтегрують декілька механізмів фінансування, стабільно демонструють вищу ефективність, що підтверджується успішними прикладами з розвинутих економік. Отримані висновки мають практичну цінність для розробки національних стратегій цифровізації, формування державної політики, проектування програм державно-приватного партнерства, створення рамок міжнародної співпраці та побудови регуляторного середовища, сприятливого для інновацій. Вони є особливо актуальними для економік, що розвиваються, постконфліктних держав та країн-кандидатів на вступ до ЄС. У дослідженні робиться висновок, що жодна універсальна модель фінансування не є оптимальною за будь-яких економічних умов, що зумовлює необхідність впровадження контекстно-специфічних гібридних підходів. Для України найбільш перспективною є модель, що поєднує стабільне міжнародне фінансування з елементами державно-приватного партнерства та самофінансування. Ключовими чинниками успіху виступають запровадження довгострокової стратегії цифрового розвитку, ефективна координація зацікавлених сторін, інвестування в людський капітал, забезпечення надійного кіберзахисту та створення сприятливого регуляторного середовища.