Бюджетна децентралізація та стійкість місцевих фінансів в умовах глобальних шоків

Анотація

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти впливу бюджетної децентралізації на стійкість місцевих фінансів в умовах глобальних шоків. Обґрунтовано, що децентралізація є ключовим чинником формування адаптивної фінансової системи, здатної ефективно реагувати на зовнішні виклики, зокрема пандемію COVID-19, енергетичну кризу та воєнні дії. Проаналізовано динаміку доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів України за 2011–2024 роки, що дало змогу виявити тенденції у перерозподілі фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи та оцінити результати реформи децентралізації. Показано, що з 2015 року відбулося поступове розширення фінансових повноважень місцевих органів влади, однак у періоди кризових явищ спостерігається тимчасова концентрація ресурсів на державному рівні задля забезпечення макрофінансової стабільності. Здійснено класифікацію основних ризиків для місцевих фінансів у період глобальних шоків – фіскальних, інституційних, соціально-економічних та інвестиційних. Визначено, що їхня взаємодія формує складне середовище для прийняття управлінських рішень, у якому особливого значення набуває ефективність фінансового менеджменту та наявність стабілізаційних механізмів. На основі порівняльного аналізу зарубіжних моделей децентралізації (Швейцарії, Німеччини, Канади, Польщі, Греції, Франції) доведено, що високий рівень фінансової автономії підвищує гнучкість місцевих бюджетів, проте потребує дієвих інструментів міжбюджетного вирівнювання для запобігання регіональним диспропорціям. Запропоновано напрями підвищення стійкості місцевих фінансів України: розширення власних джерел доходів, створення стабілізаційних фондів, цифровізація бюджетних процесів, удосконалення системи трансфертів і розвиток партнерств між державою, громадами та бізнесом. Зроблено висновок, що подальший розвиток бюджетної децентралізації має ґрунтуватися на поєднанні фінансової автономії з ефективними механізмами солідарності, що забезпечить стійкість публічних фінансів і сталий розвиток територій у післявоєнний період.