Розвиток малих і середніх підприємств у галузях торгівлі та туризму від допандемічного періоду до 2025 року: облікові підходи та економічні наслідки

Анотація

Мікро-, малі та середні підприємства (МСП) є визначальними учасниками сучасної економіки: без них неможливо забезпечити ні зайнятість, ні створення ВВП, ані підтримання економічної стабільності місцевих громад. У статті на прикладі Угорщини та України-зокрема Закарпаття й медьє Саболч-Сатмар-Берег-досліджується динаміка сектору МСП від докарантинного періоду до 2025 року за допомогою облікового та економічного підходів. Метою дослідження було визначення, як кризові явища-пандемія, економічна невизначеність, інфляційний тиск, а в Україні також воєнний стан -вплинули на облікову практику підприємств, їхню галузеву присутність і довгострокову життєздатність.

Угорський сектор МСП, завдяки членству в Європейському Союзі (ЄС), функціонує в більш врегульованих, прозорих і придатних до довгострокового планування рамках. У розглянутий період кількість підприємств помірно зростала, а згодом дещо зменшилася; водночас в обліковій адаптації важливу роль відігравали гнучкі форми оподаткування, управління ліквідністю, а також державна підтримка й фонди ЄС. Підприємства медьє Саболч-Сатмар-Берег зберегли стабільну частку на національному рівні в торгівлі та ремонті автотранспорту, тоді як у туризмі та громадському харчуванні пандемія й інфляційні ефекти спричинили тривалішу вразливість.

В Україні, особливо на Закарпатті, динаміка кількості та часток підприємств була значно мінливішою. Домінування МСП є очевидним-їхня частка серед усіх підприємств зазвичай становила 85–90%, однак облікову практику переважно визначало короткострокове виживання. У роки пандемії повна зупинка туризму, а з 2022 року, воєнний стан призвели до спрощення, а часто й мінімізації облікових реєстрів. Як наслідок, знизилася прозорість, ослаб довірчий клімат інвесторів і відсунулося на другий план довгострокове планування.

Порівняльний аналіз свідчить, що базова відмінність між двома країнами полягає не у вагомості МСП для економіки, а у стабільності обліково-нормативного середовища. В Угорщині баланси та фінансові звіти підприємств стали інструментами адаптації, що підтримують планування та залучення ресурсів, тоді як в Україні облікова практика радше слугує виживанню без довгострокових гарантій.

Висновки роботи підкреслюють, що для розвитку МСП важливими є стабільність облікової системи, посилення прозорості та вироблення адаптивних рішень на випадок криз. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на виявлення конкретних інструментів облікової гнучкості, фінансових стратегій у періоди потрясінь, а також на інтеграцію міжнародної допомоги та ресурсів у фінансові системи підприємств.