Моделювання переговорного процесу Україна–ЄС щодо механізму вуглецевого коригування на кордоні: застосування торгової моделі Рубінштейна

Анотація

Механізм вуглецевого коригування на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) є одним із базових інструментів кліматичної політики Європейського Союзу в межах пакета Fit for 55. Із 1 січня 2026 року CBAM повністю набув чинності та передбачає обов’язок імпортерів вуглецево-інтенсивної продукції купувати сертифікати відповідно до обсягу вбудованих викидів CO₂. Для України запровадження цього механізму створює суттєві економічні ризики, з огляду на те, що понад 80% експорту готової сталевої продукції спрямовується до ЄС, а металургійний сектор країни характеризується домінуванням доменних технологій із середнім рівнем викидів 2,3 тонни CO₂ на тонну сталі. За оцінками GMK Centre, сукупні втрати експорту у 2026–2030 роках можуть перевищити 4,7 млрд дол. США, тоді як кумулятивний негативний вплив на ВВП становитиме до 7,2 млрд дол. США до 2030 року. Водночас переговорний процес між Україною та ЄС щодо можливих винятків або перехідних режимів імплементації CBAM залишається недостатньо інституціоналізованим і позбавленим формалізованого аналітичного підґрунтя.

Метою дослідження є формалізація переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом щодо впровадження CBAM із використанням моделі переговорів із почерговими пропозиціями (модель Рубінштейна), калібрування її параметрів на основі емпіричних економічних показників та обґрунтування оптимальних стратегій для української сторони.

Методологічну основу становить класична модель переговорів Рубінштейна з урахуванням зовнішніх альтернатив. Переговори інтерпретуються як двостороння гра щодо розподілу сукупного економічного надлишку від торгівлі товарами, що підпадають під дію CBAM. Ключовими параметрами виступають коефіцієнти дисконтування, які відображають часові преференції сторін і їхню вразливість до затягування переговорів. Калібрування здійснюється на основі показників експортної залежності, структурної експозиції ВВП, потенціалу диверсифікації ринків та геополітичних обмежень. Аналіз порівняльної статики використовується для оцінки чутливості рівноважних результатів.

Отримані оцінки свідчать про значну асиметрію коефіцієнтів дисконтування: δUA ≈ 0,85 та δEU ≈ 0,95. Базова рівновага передбачає частку України на рівні близько 26% сукупного надлишку, що підтверджує її структурно слабку переговорну позицію. Виокремлено три сценарії: (1) повна імплементація CBAM із річними втратами експорту до 1,6 млрд дол. США до 2030 року; (2) перехідний режим тривалістю 3–5 років за умови запровадження національної системи торгівлі викидами; (3) інтеграційний сценарій, що пов’язує CBAM із процесом євроінтеграції України. Визначено ключові стратегічні важелі посилення переговорних позицій України: диверсифікація експорту, акцентування геополітичних ризиків та прискорення декарбонізації.

Використання моделі Рубінштейна забезпечує строгий формалізований підхід до аналізу переговорів щодо CBAM. Попри наявні асиметрії переговорної сили, результати дослідження ідентифікують реалістичні напрями посилення позицій України. Перспективи подальших досліджень пов’язані з багатосторонніми та динамічними розширеннями моделі.