Інтеграція ESG-звітності у стратегічний управлінський облік: концептуальна трансформація Balanced Scorecard
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2026-12-272-284Ключові слова:
BSC, ESG, стратегічний управлінський облік, сталий розвиток, інтегрована звітність, корпоративне управління, інклюзивність, нефінансові показникиАнотація
У статті досліджено проблематику інтеграції ESG-звітності (Environmental, Social, Governance) у систему стратегічного управлінського обліку підприємств на основі модифікованої моделі Balanced Scorecard (BSC). Актуальність дослідження зумовлена трансформацією глобального бізнес-середовища, посиленням регуляторних вимог у сфері нефінансової звітності, зокрема впровадженням директиви CSRD та стандартів ESRS, а також зростанням ролі ESG-показників у процесах інвестування та управління ризиками. Обґрунтовано, що традиційні фінансові індикатори не забезпечують комплексної оцінки ефективності підприємства в умовах сталого розвитку. Методологічною основою дослідження є системний аналіз, узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз європейських стандартів нефінансової звітності (GRI, ESRS, TCFD, SASB), а також концептуальне моделювання. У результаті дослідження доведено, що стратегічний управлінський облік виступає інтеграційною платформою для поєднання фінансових і нефінансових показників, створюючи методологічне підґрунтя для впровадження ESG. Запропоновано розширення класичної моделі BSC шляхом інтеграції ESG-показників у всі її перспективи та введення п’ятої перспективи — «сталий розвиток», яка концентрує екологічні, соціальні та управлінські KPI. Запропоновано ESG-орієнтовані показники для кожної перспективи BSC, що дозволятимуть операціоналізувати нефінансові фактори у системі стратегічного контролю.
Досліджено, що синергія ESG та BSC сприяє підвищенню інвестиційної привабливості підприємств, зниженню нефінансових ризиків та формуванню довгострокової вартості бізнесу. Водночас інтеграція ESG актуалізує низку викликів, пов’язаних із методологією вимірювання, стандартизацією показників та цифровою трансформацією управлінського обліку. Запропонована концептуальна модель інтеграції ESG у BSC може бути використана як практичний інструмент стратегічного управлінського обліку, особливо для українських підприємств у контексті гармонізації з європейськими стандартами та інтеграції у міжнародні ринки капіталу.
Посилання
1. Adur, A. J., Srivastava, N., Laxmi, K. V., Mishra, A., & Rao, J. M. (2023). Accounting for sustainability: Integrating environmental, social, and governance (ESG) factors in financial reporting. Journal of Sustainability Accounting, 12, 1136–1146. https://surli.cc/bjvsyl
2. Balogun, A. (2023). Sustainability accounting and reporting: Integration of ESG metrics in financial reports. International Journal of Sustainability Reporting, 6(3), 388–417. https://doi.org/10.32628/SHISRRJ236924
3. Garefalakis, S., Angelaki, E., Spinthiropoulos, K., & Tsamis, G. (2025). The implementation of ESG indicators in the balanced scorecard: Case study of local government organizations. Risks, 13(8), art. 154, 8–35. https://doi.org/10.3390/risks13080154
4. Michalski, D. (2024). Operationalization of ESG-integrated strategy through the balanced scorecard in FMCG companies. Sustainability, 16(21), 1–27. https://doi.org/10.3390/su16219174
5. European Commission. (2025). Corporate Sustainability Reporting Directive (CSRD). https://surl.li/kxqnfy
6. European Financial Reporting Advisory Group. (2024). ESRS implementation guidance documents. https://www.iasplus.com/en/news/2024/06/efrag-ig
7. Global Reporting Initiative. (2024). CSRD essentials: The definitive guide to the EU Corporate Sustainability Reporting Directive. https://surl.li/ynckws
8. Ojra, J., Opute, A. P., & Alsolmi, M. M. (2021). Strategic management accounting practices: A systematic literature review. Journal of Accounting and Organizational Change, 17(5), 657–676. https://surl.li/ohwsbo
9. Nik Abdullah, N. H., Krishnan, S., Zakaria, A. A. M., & Morris, G. (2022). Strategic management accounting practices and sustainability: Integrating non-financial data into decision-making. Sustainability, 14(12), 1–21. https://doi.org/10.1080/23311975.2022.2093488
10. Eccles, R. G., & Krzus, M. P. (2018). The integrated reporting movement: Meaning, momentum, motives, and materiality. Wiley. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.08.073
11. Friede, G., Busch, T., & Bassen, A. (2015). ESG and financial performance: Aggregated evidence from more than 2000 empirical studies. Journal of Sustainable Finance & Investment, 5(4), 210–233. https://doi.org/10.1080/20430795.2015.1118917
12. Kostyakova, A. A., & Kopot, K. O. (2025). Corporate governance and sustainable development: theoretical and methodological foundations. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, (11), 114–125. https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-11-114-125 [in Ukrainian].
13. Brown, H. S., de Jong, M., & Levy, D. L. (2009). Building institutions based on information disclosure: Lessons from GRI’s sustainability reporting. Journal of Cleaner Production, 17(6), 571–580. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2008.12.009
14. Task Force on Climate-related Financial Disclosures. (2023). Recommendations of the Task Force on Climate-related Financial Disclosures. Financial Stability Board. https://www.fsb.org/uploads/P121023-2.pdf
15. Sustainability Accounting Standards Board. (2020). SASB standards overview. https://surl.lt/szdmrt
16. Kaplan, R. S., & Norton, D. P. (1996). The balanced scorecard: Translating strategy into action. Harvard Business School Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Anna Kostyakova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
