Теоретико-методологічні засади формування звітності зі сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2026-12-373-392Ключові слова:
звітність зі сталого розвитку, наративна компонента, нефінансова звітність, корпоративна соціальна відповідальність, теорія заінтересованих сторін, теорія легітимності, інституційний ізоморфізм, сигнальна теоріяАнотація
Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню концептуальних засад звітності зі сталого розвитку та здійснено критичний аналіз наукового дискурсу щодо теоретичного базису нефінансового звітування, що дозволило систематизувати ключові парадигми, які формують сучасні підходи до корпоративного звітування. Зростання уваги до питань сталого розвитку та корпоративної відповідальності актуалізує необхідність теоретичного обґрунтування концептуальних основ нефінансового звітування. Методологічну основу дослідження становить синтез п'яти фундаментальних теоретичних концепцій. Теорія заінтересованих сторін розглядається як ідентифікація користувачів звітної інформації та структурування інформаційних запитів. Теорія легітимності інтерпретується як пояснювальна модель мотивації компаній до публічного розкриття інформації про відповідність соціальним очікуванням, при цьому виокремлюються три типи організаційної легітимності (прагматична, моральна, когнітивна). Інституційна теорія розкриває механізми стандартизації звітних практик через призму трьох форм ізоморфного тиску. Агентська теорія позиціонується як теоретична база для розуміння звітності як інструменту подолання інформаційної асиметрії. Сигнальна теорія пояснює комунікативну функцію звітності через модель передачі сигналів про ESG-аспекти та сталий розвиток до зовнішніх користувачів. Окрему увагу приділено ролі наративної компоненти як звʼязок між кількісними метриками та якісним сприйняттям. Доведено, що якісна наратизація посилює сигнальну функцію звітності, тоді як грінвошинг-наративи генерують негативні репутаційні ефекти. Систематизація теоретичних концепцій створює підґрунтя для розуміння звітності зі сталого розвитку як багатофункціонального інструменту корпоративної комунікації, що одночасно відповідає на запити різних груп стейкголдерів, забезпечує легітимність діяльності та формує довіру до компанії.
Посилання
1. Legenchuk, S., & Serpeninova, Y. (2024). Legitimation theory of additional disclosure of accounting information on social and environmental activities of the enterprise. Economics, Management and Administration, 1(107), 103–110. https://doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-103-110 [in Ukrainian].
2. Awa, H. O., Etim, W., & Ogbonda, E. (2024). Stakeholders, stakeholder theory and Corporate Social Responsibility (CSR). International Journal of Corporate Social Responsibility, 9(1). https://doi.org/10.1186/s40991-024-00094-y.
3. Baharom, Z., & Abdullah, K. H. (2025). Bibliometric analysis of institutional theory research. Fronteira: Journal of Social, Technological and Environmental Science, 14(2), 168–184. https://doi.org/10.21664/2238-8869.2025v14i2.p168-184.
4. Bartolacci, F., Bellucci, M., Corsi, K., & Soverchia, M. (2022). A systematic literature review of theories underpinning sustainability reporting in non-financial disclosure. In L. Cinquini & F. De Luca (Eds.), Non-financial disclosure and integrated reporting: Theoretical framework and empirical evidence (pp. 87–113). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-90355-8_4.
5. Bussolo, G., et al. (2026). Assessing stakeholder engagement to the EU strategy for sustainable and circular textiles: A systematic review integrating stakeholder and institutional theories. Journal of Environmental Management, (397), 128308. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2025.128308.
6. Connelly, B. L., Ketchen, D. J., & Slater, S. F. (2011). Toward a "theoretical toolbox" for sustainability research in marketing. Journal of the Academy of Marketing Science, 39(1), 86–100. https://doi.org/10.1007/s11747-010-0199-0.
7. Cunea, M. I., & Bratu, A.-M. (2025). Disclosing innovation in sustainable business models: A stakeholder and legitimacy perspective. Proceedings of the International Conference on Business Excellence, 19(1), 236–245. https://doi.org/10.2478/picbe-2025-0021.
8. Derun, I., Mysaka, H., & Skliaruk, I. (2023). Contextual research of strategic theories for non-financial reporting: A system-structural approach to formulating reporting principles. Scientific Papers of the University of Pardubice, Series D: Faculty of Economics and Administration, 31(1). https://doi.org/10.46585/sp31011644.
9. Diab, C. A., & Stubbs, W. (2025). Analyzing CSR decision-making by multinational corporations: An institutional theory perspective. Corporate Social Responsibility and Environmental Management. https://doi.org/10.1002/csr.70030.
10. DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.
11. Dziak, M. (2023). Legitimacy theory. EBSCO Research Starters. https://www.ebsco.com/research-starters/business-and-management/legitimacy-theory.
12. Ferdian, T., & Girsang, R. N. (2025). Social accountability in non-profit institutions: The stakeholder theory approach in social impact-based reporting. Nomico, 2(6), 76–82. https://doi.org/10.62872/axsnew36.
13. Friske, W., Hoelscher, S. A., & Nikolov, A. N. (2022). The impact of voluntary sustainability reporting on firm value: Insights from signaling theory. Journal of the Academy of Marketing Science. https://doi.org/10.1007/s11747-022-00879-2.
14. Gangi, F., & D'Angelo, E. (2016). The virtuous circle of corporate social performance and corporate social disclosure. Modern Economy, 7(12), 1396–1418. https://doi.org/10.4236/me.2016.712129.
15. Herold, D. (2018). Demystifying the link between institutional theory and stakeholder theory in sustainability reporting. Economics, Management and Sustainability, 3(2), 6–19. https://doi.org/10.14254/jems.2018.3-2.1.
16. LIGA ZAKON. BUKHHALTER.UA. (n.d.). New reporting on sustainable development and IFRS at state-owned enterprises – changes to the Law on Accounting. https://buh.ligazakon.net/news/237246_nova-zvtnst-z-stalogo-rozvitku--msfz-na-derzhpdprimstvakh--zmni-do-zakonu-pro-bukhoblk [in Ukrainian].
17. Mahajan, R., et al. (2023). Stakeholder theory. Journal of Business Research, (166), 114104. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.114104.
18. Martens, W., & Bui, C. N. M. (2023). An exploration of legitimacy theory in accounting literature. OALib, 10(1), 1–20. https://doi.org/10.4236/oalib.1109713.
19. Meyer, J. W., & Rowan, B. (1977). Institutionalized organizations: Formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, 83(2), 340–363. https://doi.org/10.1086/226550.
20. Mitchell, R., Agle, B., & Wood, D. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review, 22(4), 853–896.
21. Mohanty, K. R., Parhi, A., & Subudhi, R. N. (2024). The multifaceted world of integrated reporting: A journey through theory. Multidisciplinary Reviews, 7(12), 2024280. https://doi.org/10.31893/multirev.2024280.
22. O'Donovan, G. (2002). Environmental disclosures in the annual report. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 15(3), 344–371. https://doi.org/10.1108/09513570210435870.
23. Oliveira, F. M., & da Silva, E. A. (2026). Corporate social responsibility (CSR) in mining: An integrated institutional and agency theory perspective. Corporate Social Responsibility and Environmental Management. https://doi.org/10.1002/csr.70399.
24. Osburg, V.-S., et al. (2022). (In)compatibilities in sustainable luxury signals. Ecological Economics, (196), 107430. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2022.107430.
25. Patten, D. M. (1992). Intra-industry environmental disclosures in response to the Alaskan oil spill: A note on legitimacy theory. Accounting, Organizations and Society, 17(5), 471–475. https://doi.org/10.1016/0361-3682(92)90042-q.
26. Features of Ukrainian digital banks. SBSB Fintech Lawyers. https://sb-sb.com/publications/features-of-ukrainian-digital-banks/.
27. Spence, M. (1973). Job market signaling. The Quarterly Journal of Economics, 87(3), 355–374.
28. Strategic management: A stakeholder approach. (2010). Cambridge University Press. https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl=en&user=ZcvIxwsAAAAJ&citation_for_view=ZcvIxwsAAAAJ:IRz6iEL74y4C.
29. Suchman, M. C. (1995). Managing legitimacy: Strategic and institutional approaches. The Academy of Management Review, 20(3), 571. https://doi.org/10.2307/258788.
30. Tyvonchuk, O. (2025). Corporate sustainability reporting transformation: A critical view on legitimacy theory. Journal of Lviv Polytechnic National University. Series of Economics and Management Issues, 9(1), 72–82. https://doi.org/10.23939/semi2025.01.072.
31. Woodhouse, D. (2024). Institutional theory. In S. Rashid, J. Manzies, & V. Ratten (Eds.), International encyclopedia of business management (pp. 209–217). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-13701-3.00150-X.
32. Wright, P. M., & McMahan, G. C. (1992). Theoretical perspectives for strategic human resource management. Journal of Management, 18(2), 295–320. https://doi.org/10.1177/014920639201800205.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Olha Fedorova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
