Менеджмент персоналу: управління психічним здоров’ям працівників сфери охорони здоров’я
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2026-14-199-212Ключові слова:
вигорання, втома від співчуття, доказові інтервенції, медичні працівники, управління психічним здоров’ям, організаційні інтервенції, УкраїнаАнотація
Систематизовано наявні докази щодо ефективних стратегій управління психічним здоров’ям медичних працівників, порівняно індивідуально- та організаційно-орієнтовані інтервенції й контекстуалізовано висновки в умовах охорони здоров’я України. Предметом дослідження є доказова база стратегій управління психічним здоров’ям медичних працівників — включаючи вигоряння, тривогу, депресію, втому від співчуття, вторинний травматичний стрес та безсоння. Проведено структурований наративний огляд із застосуванням систематизованої стратегії пошуку: систематичні огляди, мета-аналізи та первинні дослідження, опубліковані між 2016 і 2025 роками, було виявлено через PubMed, MEDLINE, Scopus та Google Scholar, і для синтезу відібрано рецензовані праці, що відповідають критеріям включення. Синтез доказів підтверджує, що організаційні інтервенції, зокрема скорочення робочого навантаження, гнучкий графік, підтримка керівництва та забезпечення ЗІЗ, демонструють більш послідовну позитивну динаміку порівняно з одномодальними індивідуальними програмами подолання стресу. Більше двох третин контрольованих досліджень організаційних інтервенцій фіксують покращення принаймні одного первинного результату, найбільш послідовно — щодо вигорання; серед програм індивідуального рівня найбільш надійний сигнал демонструє практика усвідомленості (майндфулнес). Серед українських медичних працівників поширеність вигорання коливається від 20% до 75% залежно від спеціальності та умов праці, а задоволеність умовами праці є найпотужнішим предиктором психічного здоров’я; пандемія COVID-19, воєнний конфлікт, кадровий дефіцит, страх інфікування і низька соціальна підтримка пов’язані з підвищеним рівнем тривоги, депресії, безсоння та симптомів ПТСР; гібридна модель онлайн- та офлайн-моніторингу й консультування виявилася особливо ефективною в українському контексті. Результати адресовані керівникам охорони здоров’я, адміністраторам закладів, фахівцям публічного здоров’я та менеджерам з персоналу, передусім у системах охорони здоров’я з ресурсними обмеженнями та в умовах військових конфліктів. Управління психічним здоров’ям медичних працівників потребує багаторівневого підходу, що поєднує структурні організаційні реформи з цільовою психологічною підтримкою; для України пріоритетом є системне покращення умов праці, укомплектованості кадрами та культури керівництва.
Посилання
1. Cohen, C., Pignata, S., Bezak, E., Tie, M., & Childs, J. (2023). Workplace interventions to improve well-being and reduce burnout for nurses, physicians and allied healthcare professionals: A systematic review. BMJ Open, 13(6), Article e071203. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-071203
2. Maldonado Ladino, M. D., Bolaños, C., Calderón Ramírez, V. A., Silva Giraldo, E. J., Álzate, J. P., Cubides, A., & Botero Carvajal, A. (2023). Effects of internet-based, psychosocial, and early medical interventions on professional burnout in health care workers: Systematic literature review and meta-analysis. Internet Interventions, 34, Article 100682. https://doi.org/10.1016/j.invent.2023.100682
3. Kowalska, J., & Domagała, A. (2024). Interdisciplinary managerial interventions for healthcare workers’ mental health: A review with COVID-19 emphasis. Medycyna Pracy. Workers’ Health and Safety, 75(1), 57–67. https://doi.org/10.13075/mp.5893.01448
4. Aust, B., Leduc, C., Cresswell-Smith, J., O’Brien, C., Rugulies, R., Leduc, M., Ni Dhalaigh, D., Dushaj, A., Fanaj, N., Guinart, D., Maxwell, M., Reich, H., Ross, V., Sadath, A., Schnitzspahn, K., Tóth, M. D., van Audenhove, C., van Weeghel, J., Wahlbeck, K., ... Greiner, B. A. (2024). The effects of different types of organisational workplace mental health interventions on mental health and wellbeing in healthcare workers: A systematic review. International Archives of Occupational and Environmental Health, 97(5), 485–522. https://doi.org/10.1007/s00420-024-02065-z
5. Gray, P., Senabe, S., Naicker, N., Kgalamono, S., Yassi, A., & Spiegel, J. M. (2019). Workplace-based organizational interventions promoting mental health and happiness among healthcare workers: A realist review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(22), Article 4396. https://doi.org/10.3390/ijerph16224396
6. Belita, E., Neil-Sztramko, S. E., Seale, C., Zhou, F., Ongolo Zogo, C., Boamah, S., Cabaj, J., Jack, S. M., Banfield, L., Neudorf, C., Watson-Creed, G., & Dobbins, M. (2025). Organizational interventions to support and promote the mental health of healthcare workers during pandemics and epidemics: A systematic review. BMC Health Services Research, 25, Article 731. https://doi.org/10.1186/s12913-025-12888-2
7. Borovets, V., & Lyubinets, O. (2024). Satisfaction with working conditions and mental health of healthcare workers according to their self-assessment. Acta Medica Leopoliensia, 30(1–2), 120–132. https://doi.org/10.25040/aml2024.1-2.120
8. Pinchuk, I., Pishel, V., Polyvianaia, M., Chumak, S., Ilnytska, T., Stepanova, N., Filimonova, N., Kopchak, O., Yachnik, Y., Kolodezhny, O., & Solonskyi, A. (2022). Prognostic assessment of stress-related factors in healthcare workers during the COVID-19 pandemic. Psychiatria Danubina, 34(3), 572–577. https://doi.org/10.24869/psyd.2022.572
9. Martsenkovskyi, D., Babych, V., Martsenkovska, I., Napryeyenko, O., Napryeyenko, N., & Martsenkovsky, I. (2022). Depression, anxiety, stress and trauma-related symptoms and their association with perceived social support in medical professionals during the COVID-19 pandemic in Ukraine. Advances in Psychiatry and Neurology, 31(1), 6–14. https://doi.org/10.5114/ppn.2022.114657
10. Hanisch, S. E., Twomey, C. D., Szeto, A. C. H., Birner, U. W., Nowak, D., & Sabariego, C. (2016). The effectiveness of interventions targeting the stigma of mental illness at the workplace: A systematic review. BMC Psychiatry, 16, Article 1. https://doi.org/10.1186/s12888-015-0706-4
11. Xu, Z., Huang, F., Kösters, M., Staiger, T., Becker, T., Thornicroft, G., & Rüsch, N. (2018). Effectiveness of interventions to promote help-seeking for mental health problems: Systematic review and meta-analysis. Psychological Medicine, 48(16), 2658–2667. https://doi.org/10.1017/S0033291718001265
12. Conversano, C., Ciacchini, R., Orrù, G., Di Giuseppe, M., Gemignani, A., & Poli, A. (2020). Mindfulness, compassion, and self-compassion among health care professionals: What’s new? A systematic review. Frontiers in Psychology, 11, Article 1683. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01683
13. Rushforth, A., Durk, M., Rothwell-Blake, G. A. A., Kirkman, A., Ng, F., & Kotera, Y. (2023). Self-compassion interventions to target secondary traumatic stress in healthcare workers: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(12), Article 6109. https://doi.org/10.3390/ijerph20126109
14. Patole, S., Pawale, D., & Rath, C. (2024). Interventions for compassion fatigue in healthcare providers: A systematic review of randomised controlled trials. Healthcare, 12(2), Article 171. https://doi.org/10.3390/healthcare12020171
15. Mahanjana, S. K., Pitso, L. A., & Ncube, M. V. (2025). Mapping intervention strategies and mental health support journeys in addressing mental health challenges among healthcare professionals: A scoping review. BMC Psychology, 13, Article 651. https://doi.org/10.1186/s40359-025-02981-w
16. Manzanedo-Moreno, M., Salcedo-Sampedro, C., Abajas-Bustillo, R., Martin-Melón, R., Fernández Peña, R., & Ortego-Maté, C. (2025). Interventions to reduce compassion fatigue in nursing: A systematic review and meta-analysis of controlled studies. International Nursing Review, 72(2), Article e70023. https://doi.org/10.1111/inr.70023
17. Chorna, V., Khliestova, S., Hudzevych, L., Kalashchenko, S., & Hrynzovskyi, A. (2025). Predictors of professional motivation for the development of emotional burnout syndrome among medical workers worldwide and in Ukraine. Ukraine. Nation’s Health, (4), 90–102. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.4/10 [in Ukrainian].
18. Pishel, V., Polyvianaia, M., Pinchuk, I., Myshakivska, O., Thornicroft, G., & Hanlon, C. (2022). Mental health of healthcare workers during COVID-19 pandemic in Ukraine. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 66(1), 124–132. https://doi.org/10.25040/ntsh2022.01.12
19. Korostiy, V., Maltsev, A., Kozmina, E., & Platinuk, O. (2021). Experience of organization of mental health monitoring in university clinic of Kharkiv National Medical University. European Psychiatry, 64(S1), S314. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.843
20. Anger, W. K., Dimoff, J. K., & Alley, L. (2024). Addressing health care workers’ mental health: A systematic review of evidence-based interventions and current resources. American Journal of Public Health, 114(S2), S213–S226. https://doi.org/10.2105/AJPH.2023.307556
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Yurii Petrashyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
