Стан молочної галузі України: виклики, перспективи та напрями інноваційного розвитку

Анотація

Ринок молока та молочної продукції в Україні залишається ключовим елементом національної продовольчої безпеки. Забезпечення населення молочними продуктами високої якості є важливою умовою збереження здоров’я нації. Метою даного дослідження є всебічне вивчення поточного стану, основних тенденцій і перспектив розвитку ринку молока та молочних продуктів в Україні, а також ідентифікація інноваційних напрямків діяльності молокопереробних підприємств для забезпечення їх конкурентоспроможності. Предметом дослідження виступає сукупність економічних відносин і управлінських рішень, що формують стратегії функціонування та розвитку підприємств молочної промисловості.

Методологія дослідження ґрунтується на системному, факторному та порівняльному підходах, що дозволило оцінити динаміку виробництва молочної продукції, зовнішньоекономічні орієнтири та напрями інноваційного розвитку.

Виявлено, що функціонування підприємств молочної галузі ускладнюється нестабільністю сировинної бази, коливанням цін, високим рівнем конкуренції та негативним впливом воєнних дій на виробничі потужності й логістичні ланцюги. Підкреслено, що стійкий розвиток забезпечується впровадженням інноваційних технологій, модернізацією виробничих потужностей, розширенням асортименту продукції з високою доданою вартістю та активізацією експортної діяльності. Простежується тенденція до зростання кількості підприємств, що орієнтуються на інновації та дотримання міжнародних стандартів якості.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх застосування підприємствами для формування стратегій розвитку, органами державного управління – для вдосконалення інструментів підтримки агропромислового комплексу. 

У висновках наголошено, що забезпечення ефективного розвитку підприємств молочної галузі потребує системного поєднання ринкових механізмів та державного регулювання, стабілізації сировинної бази, залучення інвестицій і підтримки інноваційних проєктів, а формування стратегій розвитку можливе лише за умов врахування глобальних викликів та інтеграційних процесів.