Методологія виокремлення посилкової торгівлі у світових статистичних класифікаціях

Анотація

Міжнародна посилкова торгівля є невід’ємною та стратегічно важливою ланкою сучасної глобальної економіки, однак у статистичних класифікаціях вона досі відображена фрагментарно. Метою дослідження є розроблення методологічного підходу, який дозволяє виокремити трансграничні B2C-посилки у базових масивах зовнішньоторгової статистики та сформувати мінімальний набір показників для їхнього економічного аналізу. У роботі описано обмеження трьох ключових довідників: Harmonized System (HS), що не містить ознаки каналу доставки, Central Product Classification (CPC), який відображає лише послуги та Extended Balance of Payments Services (EBOPS-2010), що створює валютні потоки без товарної складової. Досліджено можливість інтегрувати ці три блоки даних шляхом первинного «маркування» записів. Запропоновано мінімальний набір обов’язкових критеріїв (вага менше або дорівнює 2 кг, фізична особа-одержувач, код транспорту 50 “postal/courier”) та набір підсилюючих ознак (Incoterms DDP/DAP, популярні HS-позиції, строк доставки близько 15 днів), які базуються на даних митних декларацій CN 22/23, трек-ідентифікаторах UPU S10 та платіжній інформації банків. На цій основі сформовано три інтегровані індикатори, а саме: обсяг B2C-відправлень (N), середня митна вартість посилки (Vсер) та середня ціна доставки (Cost-per-parcel, CPP), де CPP обчислюється з використанням підкоду 3.4.2 “Courier services” класифікації EBOPS. Продемонстровано, що такий трикомпонентний блок дає змогу порівнювати потоки між країнами, вимірювати еластичність імпорту до зміни порогу мінімальної вартості (de minimis) та швидко оцінювати тарифне навантаження на споживача. Переваги підходу полягають у мінімальних витратах імплементації, високій міжнародній зіставності та гнучкій можливості розширення (наприклад за необхідності застосування фіскальних й екологічних показників CO₂-per-parcel). Перспективи подальших досліджень охоплюють моделювання бюджетних ефектів різних сценаріїв de minimis, інтеграцію вуглецевого індикатора та побудову симуляційної моделі «попит – тариф» для прогнозу мікроекспорту на середньостроковому горизонті.