Державні політики сприяння розвитку культурних та креативних індустрій: світовий досвід та українські реалії

Анотація

У 21 сторіччі культурні та креативні індустрії (ККІ) виступають двигуном економічного розвитку, інструментом інтеграції суспільства та міжнародної культурної кооперації. Ефективність державних програм їхньої підтримки зумовлює успіх країн у світовій креативній конкуренції. Метою статті є узагальнення сучасних моделей та інструментарію  підтримки ККІ у світі та Україні з метою розробки рекомендацій щодо подальшого вдосконалення національних політик сприяння розвитку ККІ. Для досягнення поставленої мети в статті проаналізовано найбільш ефективні політики  державної підтримки розвитку ККІ, визначені експертами  у звіті UNESCO (2025). Розкрито зміст цих політик, які  агреговані  у такі групи як : 1) фінансові механізми та державно-приватні партнерства (Singapore Arts Plan (Сінгапур),Creative Europe (ЄС)); 2) базовий дохід та формалізація неформального сектору (Basic Income for the Arts (Ірландіі), Kala Sanskriti Vikas Yojana (Індія)); 3)гендерна рівність та соціальна інклюзія (Film Agreement (Швеція), CNC Tax Credit (Франція),жіночі кооперативи  (Руанда));4) захист інтелектуальної власності та цифрова справедливість (ремінерація митцям від цифрових платформ); 5) інтеграція культури з туризмом  (High Value, Low Impact (Бутан)). Через призму цього закордонного досвіду та в розрізі виокремлених груп політик систематизована інформація про наявні інструменти підтримки та сприяння розвитку ККІ в Україні, проведено їх порівняльний аналіз з  світовими еталонами ефективності. Це дозволило виявити, що незважаючи на вивчення та впровадження закордонного досвіду, головним слабким місцем та обмежувачем отримання позитивного ефекту є мізерний розмір бюджету на їх реалізацію, а також недосконалі практики та недостатні масштаби їх впровадження. Зокрема рекомендовано впровадження державно-приватного партнерства в сфері ККІ, подальший розвиток   національних організацій колективного управління правами (ОКУ) та налагодження їх ефективної співпраці  з  цифровими платформами  та соціальними мережами), підвищення прозорості алгоритмів сплати роялті ; нормування використання туристичного збору на цілі підтримки ККІ.