Кар’єрні та сімейні плани студентів вищої освіти як фактори ризику для управління персоналом їхніх майбутніх роботодавців
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2023-3-140-157Ключові слова:
соціальна сфера, студенти вищих навчальних закладів, кар'єрні плани, сімейні плани, пілотне дослідження, Східна УгорщинаАнотація
У статті представлено результати пілотного дослідження кар’єрних та сімейних планів студентів вищих навчальних закладів, проведеного серед студентів, які вивчають соціальні науки в дослідницькому університеті Східної Угорщини. Відповідно до одного типу моделей кар’єри, а саме самостійної, багатогранної концепції кар’єри, організації повинні адаптуватися до власної інтерпретації кар’єри, цінностей і ставлень співробітників. Згідно моделі кар’єри «Калейдоскоп», люди сьогодні адаптують свою кар’єру до етапів свого життя. У зв’язку з цим ця стаття стосується сімейних планів студентів, окрім їхніх кар’єрних планів. Новизна дослідження полягає в тому, що воно розглядає плани угорських студентів, які навчаються в певній галузі (соціальні науки), і паралельно аналізує їхні кар’єрні та сімейні плани. Дослідження сфокусоване та таких напрямках: що означають для студентів сім’я та кар’єра, що на них впливає; чи сім'я чи кар'єра важливіші для студентів; як студенти виділяють час на них і якою мірою вони можуть їх поєднувати. Методи дослідження включають описову статистику, двофакторний аналіз і пошуковий факторний аналіз. Результати показують, що кар'єрні цілі часто передували сімейним цілям і, відповідно до традиційних гендерних ролей, кар'єра була трохи важливішою для студентів, ніж для студенток. Відповідно до факторного аналізу, студенти визнали найважливішим відповідати власним очікуванням. Крім того, багато студентів, особливо дівчат, трактували кар'єру як форму самореалізації. Ці результати відповідають сучасним моделям кар’єри (концепція самокерованої багатогранної кар’єри та модель кар’єри «Калейдоскоп»). Важливим наслідком дослідження для потенційних роботодавців є необхідність адаптувати свої кадрові стратегії до сімейних і кар’єрних планів молодих людей. Дослідження також підкреслює, що кар’єрні цілі студентів виділяються вже під час навчання, тому роботодавці повинні посилити співпрацю з університетами, щоб підтримати студентів у набутті професійного досвіду під час навчання, щоб допомогти їм досягти кар’єрних цілей.
Посилання
Acker, Joan. (1990). Hierarchies, jobs, bodies: A theory of gendered organizations. Gender & society, 4(2), 139–158. DOI: https://doi.org/10.1177/089124390004002002
Arthur, Michael B., Khapova, Svetlana N. & Wilderom, Celeste P. M. (2005). Career success in a boundaryless career world. Journal of Organizational Behavior, 26(2), 177–202. doi.org/ 10.1002/job.290 DOI: https://doi.org/10.1002/job.290
Becker, Garry S. (1994). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education (3rd Edition). University of Chicago Press, Chicago DOI: https://doi.org/10.7208/chicago/9780226041223.001.0001
Belényesi, Emese. (2013). Karrier a közszektorban vs. szektorfüggő vezetői karrier? Új Magyar Közigazgatás (5), 1–14.
Bocsi, Veronika. (2018). Karrier családdal vagy karrier egyedül? In: Engler Ágnes (ed.): Család és karrier. Egyetemi hallgatók jövőtervei. Oktatáskutatók könyvtára 3. 85–110. Felsőoktatási Kutató és Fejlesztő Központ, Debrecen
Brousseau, Kenneth R., Driver, Michael J., Eneroth, Kristina & Larson, Rikard. (1996). Career pandemonium: Realigning organizations and individuals. Academy of Management Perspectives, 10(4), 52–66. DOI: https://doi.org/10.5465/ame.1996.3145319
Czibere, Ibolya. (2008). Gender ABC. Debrecen, Debreceni Egyetem Szociológia és Szociálpolitika Tanszék. https://mek.oszk.hu/13000/13058/13058.pdf
Czibere, Ibolya & Csoba, Judit. (2011). A nők munkaerő-piaci hátrányai. In: Csoba J. (ed.) Munkaerő-piaci változások, leszakadó társadalmi csoportok. 114–132. Debrecen, Debreceni Egyetemi Kiadó.
Dessler, Gary, Sutherland, Gini & Cole, Nina Dawn. (2005). Human resources management in Canada. Toronto, ON, Canada: Pearson Education Canada.
Engler, Ágnes. (2014). Dilemmák felsőfokon – hallgatók családalapítási tervei. Kapocs 13(1), 17–25.
Engler, Ágnes. (2018). Future plans for university students. Debrecen: Center for Higher Education Research and Development.
Engler, Ágnes. (2020). Career Path and Family Life. Ruzomberok: Verbum.
Feith, Helga Judit, Kovácsné Tóth, Ágnes, & Balázs, Péter. (2006). Az ötödéves orvostanhallgató-nők karrier-és családtervei. LEGE ARTIS MEDICINAE 16(6), 585–589.
Fényes, Hajnalka, Mohácsi, Márta & Pusztai, Gabriella. (2021). The Types and Predictors of Career Consciousness among Higher Education Students. Journal of Economic Sociology 22 (5), pp. 151–170. DOI: 10.17323/1726-3247-2021-5-152-171 DOI: https://doi.org/10.17323/1726-3247-2021-5-152-171
Fényes, Hajnalka. (2021). Paid Work alongside Higher Education Studies as an Investment in Human Capital. CEPS Journal 11(2), 231-250. DOI: 10.26529/cepsj.691. DOI: https://doi.org/10.26529/cepsj.691
Fényes, Hajnalka, Mohácsi, Márta & Pallay, Katalin. (2021). Career consciousness and commitment to graduation among higher education students in Central and Eastern Europe. Economics & Sociology, 14(1), 61–75. DOI: https://doi.org/10.14254/2071-789X.2021/14-1/4
Fényes, Hajnalka, Pusztai, Gabriella & Engler, Ágnes. (2020). Gender role attitudes and religiosity among higher education students. Journal for the Study of Religions and Ideologies, 19(55), 69–84.
Granovetter, Mark S. (1973). The strength of weak ties. American journal of sociology, 78(6), 1360–1380. DOI: https://doi.org/10.1086/225469
Hall, Douglas T. (1996). Protean careers of the 21st century. The Academy of Management Executive, 10 (4), 8–16. doi.org.10.5465/ame.1996.3145315 DOI: https://doi.org/10.5465/ame.1996.3145315
Judge, Timothy A., Cable, Daniel M., Boudreau, John W. & Bretz Jr., Robert D. (1995). An empirical investigation of the predictors of executive career success. Personnel psychology, 48(3), 485–519. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.1995.tb01767.x
Kapitány, Balázs. (2002). Gyermekvállalási kedv Magyarországon. In: Pongrácz Tiborné and Spéder Zsolt (eds.): Népesség – értékek – vélemények. 23–34. KSH Népességtudományi Kutatóintézet, Budapest,
Karcsics, Éva. (2008). A karrier fogalma, tényezői és vonzereje egy 2001–2006 közötti hallgatói felmérés tükrében. Tudásmenedzsment: A Pécsi Tudományegyetem TTK Felnőttképzési és Emberi Erőforrás Fejlesztési Intézetének periodikája. 9(1): 85–91.
Kaufman, Gayle, & Goldscheider, Frances. (2007). Do Men "Need" a Spouse More than Women?: Perceptions of the Importance of Marriage for Men and Women. The Sociological Quarterly 48.(1), 29–46. https://doi.org/10.1111/j.1467-954X.2010.01924.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1533-8525.2007.00069.x
Koncz, Katalin. (2011). A munkaerőpiac nemek szerinti szegregációjának jellemzői, mechanizmusa és következményei. Közgazdasági szemle, 58(1), 74–94.
Lovász, Anna, Cukrowska-Torzewska, Ewa & Szabó-Morvai, Ágnes. (2018). Karrier gyermekvállalás előtt és után. In: Munkaerőpiaci tükör 2017. 161–163. MTA Közgazdaság- és Regionális Tudományi Kutatóközpont Közgazdaság-tudományi Intézet, Budapest
Makay, Zsuzsanna & Domokos, Tamás. (2018). Társadalmi újratermelés – a magyarországi ifjúság demográfiai folyamatai. In: Székely L. (ed.) Magyar fiatalok a Kárpát-medencében. Magyar Ifjúság Kutatás 2016. 77–106. Budapest: Kutatópont Kft.
Mincer, Jacob. 1958. Investment in human capital and personal income distribution. The Journal of Political Economy, 66 (4), 281–302. doi.org/10.1086/258055 DOI: https://doi.org/10.1086/258055
Mohácsi Márta & Juhász, Tímea. (2017). Karrier- és családtervezési kérdések feltárása nappali tagozatos egyetemi hallgatók körében empirikus vizsgálat alapján. In: Resperger, Richárd & Czeglédy, Tamás (eds.): Geopolitikai stratégiák Közép-Európában [nemzetközi tudományos konferencia, Sopron, 2017. november 9.]: Tanulmánykötet. 379–389. Soproni Egyetem Kiadó, Sopron
Mucić, Marija, & Devedžić, Mirjana. (2018). Marriage postponement with male population in the Republic of Serbia. Zbornik Matice Srpske Za Drustvene Nauke 167. 489–498. 10.2298/ZMSDN1867489M DOI: https://doi.org/10.2298/ZMSDN1867489M
Nagy, Beáta. (1997). Karrier női módra. In: Lévai, Katalin & Tóth, István György (eds.): Szerepváltozások. Jelentés a nők és férfiak helyzetéről, 1997. 35–51. Budapest: TÁRKI, Munkaügyi Minisztérium Egyenlő Esélyek Titkársága,
Nagy, Beáta. (2005). Nők a vezetésben. In: Nag,y Ildikó, Pongrácz, Tiborné & Tóth, István György (eds.): Szerepváltozások. Jelentés a nők és a férfiak helyzetéről. 44–56. TÁRKI Ifjúsági, Családügyi, Szociális és Esélyegyenlőségi Minisztérium, Budapest
Pongrácz, Tiborné & S. Molnár, Edit. (2011). Nemi szerepek és a közvélemény változásának kölcsönhatása. In: Nagy Ildikó and Pongrácz Tiborné (eds.): Szerepváltozások: jelentés a nők és férfiak helyzetéről. 192–206. TÁRKI – Nemzeti Erőforrás Minisztérium, Budapest
Pusztai, Gabriella, Fényes, Hajnalka & Engler, Ágnes. (2022). The Effect of Socioeconomic Status and Religiosity on Hungarian Young Adults’ Marriage Behavior. Journal of Social Studies Education Research, 13(4), 78–96. DOI: https://doi.org/10.3390/rel13100945
Schein, Edgar H. (1996). Career anchors revisited: Implications for career development in the 21st century. Academy of management perspectives, 10(4), 80–88. DOI: https://doi.org/10.5465/ame.1996.3145321
Schultz, Theodore W. (1971). Investment in Human Capital; The Role of Education and of Research. New York, The Free Press.
Somlai, Péter & Tóth, Olga. (2002). A házasság és a család változásai az ezredforduló Magyarországán. Educatio, 11(3), 339–349.
Somlai, Péter. (2013). Család 2.0. Együttélési formák a polgári családtól a jelenkorig. Napvilág Kiadó, Budapest
Szonda Ipsos. (2012). Min múlik a karrier. https://szimpatika.hu/cikkek/3681/min_mulik_a_karrier. Downloaded 2023.01.20.
Soós, Julianna Katalin. (2007). Karrier összehangolása egyéni és szervezeti szinten. Munkaügyi Szemle, 2007/4, 20–24.
Sullivan, Sherry E., & Mainiero, Lisa A. (2007). Kaleidoscope Careers: Benchmarking Ideas for Fostering Family Friendly Workplaces. Organizational Dynamics. 36(1), 45–62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.orgdyn.2006.12.003
Super, Donald E. (1984). A life-span, life space approach to career development. In: Brown, D. and Brooks, L. (Eds.) Career Choice and Development, 192–234. Jossey-Bass, San Francisco.
Sztáray – Kézdy, Éva & Drjenovszky, Zsófia. (2021). Hungarian Stay-at-Home Fathers: A New Alternative for Family Wellbeing. Social Sciences 10., 197. DOI: 10.3390/socsci10060197 DOI: https://doi.org/10.3390/socsci10060197
Teichler, Ulrich. (2011). Bologna – Motor or Stumbling Block for the Mobility and Employability of Graduates? In: Schomburg, H. & Teichler, U. (eds.), Employability and Mobility of Bachelor Graduates in Europe. Key Results of the Bologna Process. 3–42. Boston, Taipei: Sense Publishers Rotterdam, DOI: 10.1007/978-94-6091-570-3_1 DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-6091-570-3_1
Tóth, Olga. (2004). The Hungarian family. Families in Eastern Europe (5), 121–139. DOI: https://doi.org/10.1016/S1530-3535(04)05008-3
Tucker, M. Belinda. (2002). Marital values and expectations in context. In: Waite, J., Bachrach, C., Hindon, M. & Thomson, E. (eds.) The ties that bind: perspectives on marriage and cohabitation. 166–187. New York: Walter de Gruyter.
Tuckman, Bruce. (1974). An Age-Graded Model for Career Development Education. Journal of Vocational Behavior, 4 (2), 193–212. doi.org./10.1016/0001-8791(74)90104-3 DOI: https://doi.org/10.1016/0001-8791(74)90104-3
Wahhaj, Zaki. (2018). An economic model of early marriage. Journal of Economic Behavior and Organization 152, No C:147–176. 10.1016/j.jebo.2018.06.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2018.06.001
Wolff, Hans-Georg, & Moser, Klaus. (2009). Effects of networking on career success: a longitudinal study. Journal of applied psychology, 94(1), 196. DOI: https://doi.org/10.1037/a0013350
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Márta Mohácsi , Hajnalka Fényes
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
