Міжнародні фінансові джерела для економічного розвитку України: національні пріоритети та регіональні можливості на Закарпатті

Анотація

Роль міжнародних фінансових джерел у розвитку економіки України значно посилилася на тлі повномасштабного вторгнення Росії та стратегічного курсу країни на європейську інтеграцію. У статті досліджується структура, динаміка та відповідність міжнародної фінансової допомоги національним економічним пріоритетам України, а також оцінюються особливості використання цих ресурсів на регіональному рівні, зокрема в Закарпатській області. Спираючись на актуальні дані про діяльність багатосторонніх установ, двосторонніх донорів і приватних інвестиційних каналів, автором розкрито, які програми економічного розвитку фінансувалися за рахунок зовнішнього фінансування. Наголошено, що багатосторонні фінансові установи, такі як МВФ, Світовий банк, ЄБРР і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), відіграють провідну роль, зосереджуючись переважно на підтримці фіскальної стабільності, відновленні інфраструктури та реалізації реформ у сфері управління. Значний обсяг допомоги у формі грантів, пільгових кредитів та механізмів технічної підтримки також надають двосторонні донори, серед яких провідними є Європейський Союз, США та Японія. Проаналізовано структуру фінансової допомоги США за період 2019-2024 рр. Констатовано, що залучення приватних інвестицій, які є критично важливими для довгострокового сталого розвитку, залишається обмеженим через збереження ризиків безпеки. Встановлено, що в структурі всієї зовнішньої фінансової допомоги Україні у 2024 році багатосторонні фінансові установи забезпечили 25-30% всього фінансування, двосторонні донори - 65-70%, тоді як приватні інвестиції становили менше 5%.  Досліджено регіональні можливості Закарпаття та особливості участі регіону в міжнародних програмах фінансової підтримки. Проведено паралель між національними пріоритетами економічного розвитку та регіональними ініціативами. Незважаючи на позитивні зрушення, залишаються проблеми, зокрема обмежені адміністративні спроможності на місцевому рівні, питання прозорості та недостатнє залучення приватних інвестицій. У статті зроблено висновок, що для максимізації ефективності міжнародної фінансової підтримки та прискорення процесів післявоєнного відновлення та євроінтеграції України необхідно посилити відповідність зовнішнього фінансування регіональним стратегіям розвитку та активніше розвивати державно-приватні партнерства.