Роль електронних митних систем у забезпеченні відкритості та ефективності транскордонних торгівельних операцій

Автор(и)

  • Оксана Охріменко Національний технічний університете України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0001-7361-3340
  • Олена Волкова Херсонський національний технічнийуніверситет https://orcid.org/0000-0002-6443-337X

DOI:

https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-9-284-296

Ключові слова:

митна ефективність, митна модернізація, цифрова трансформація, електронні митні системи, міжнародна торгівля, відкритість торгівлі, торговельна політика, Україна, віртуальні активи, функціональний аспект, інвестиції

Анотація

В умовах нестабільної світової торгівлі та зростання значення цифрових технологій у державному управлінні модернізація митних процедур набуває стратегічного значення для багатьох економік. Впровадження електронних митних систем для України є важливим для реалізації відкритості, ефективності та прозорості транскордонних торговельних операцій, географічно розташовуючись на перехресті західних та східних ринків. У статті розглядається вплив впровадження електронної митної системи в Україні на відкритість торгівлі та ефективність митниці в період 2020-2024 років. Метою дослідження є оцінка ступеня, до якого цифрова митна трансформація сприяє покращенню торговельних показників країни через усунення бюрократичних бар’єрів і підвищення швидкості та надійності митних процесів. Методологія даного дослідження використовується для кількісного визначення прямих і непрямих впливів проникнення електронної митниці на найважливіші результати, пов’язані з торгівлею: розроблено модель одночасних рівнянь і застосовано декілька методів оцінки динамічної панелі, щоб покращити обробку неспостережуваної неоднорідності та більш точно оцінити ефекти, що представляють інтерес. Модель складається з макроекономічних індикаторів контролю (темп зростання ВВП, волатильність обмінного курсу, інфляція та приплив прямих іноземних інвестицій) і структурних змінних (цифрова інфраструктура, інституційна готовність і стимули державної політики). Результати вказують на статистично значущий позитивний зв’язок збільшення частки електронно оброблених митних декларацій із відкритістю торгівлі при скороченні часу митного оформлення. Крім того, доведено, що цифрова готовність інфраструктури та якість впровадження політики є життєво важливими посередницькими змінними, які сприяють ефекту електронних митних систем. Емпіричні результати порівнюються з попередніми міжнародними дослідженнями та показують, що реформи цифрової митниці в Україні є найсучаснішими порівняно з найкращими світовими практиками та теоретичними очікуваннями. Ці результати пояснюються в рамках інституційної економіки та економіки транзакційних витрат, щоб пояснити, як цифрові інструменти можуть зменшити неефективність, підвищити відповідність і підвищити операційну прозорість. Показано, що статистичні тести, що стосуються ендогенності та специфікації моделі, підтверджують надійність висновків. Дослідження демонструє, що запровадження електронних митних систем значно підвищило відкритість та ефективність транскордонної торгівлі України протягом досліджуваного періоду. Ці висновки підкреслюють необхідність продовжувати інвестувати в цифровізацію митниці, розбудову інституційного потенціалу та міжнародну співпрацю. Подальші перспективи дослідження включають вивчення регіональних відмінностей у прийнятті системи, впровадження нових технологій, таких як блокчейн, та економічні наслідки цифрових митних реформ.

Біографії авторів

Оксана Охріменко, Національний технічний університете України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор економічних наук, професор

Олена Волкова, Херсонський національний технічнийуніверситет

Кандидат економічних наук, доцент

Посилання

Chang, Y., Iakovou, E., & Shi, W. (2020). Blockchain in global supply chains and cross-border trade: A critical synthesis of the state-of-the-art, challenges and opportunities. International Journal of Production Research, 58(7), 2082–2099. https://doi.org/10.1080/00207543.2019.1651946

Surucu-Balci, E., Iris, Ç., & Balci, G. (2024). Digital information in maritime supply chains with blockchain and cloud platforms: Supply chain capabilities, barriers, and research opportunities. Technological Forecasting and Social Change, 198, 122978. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122978

Bajwa, N., Prewett, K., & Shavers, C. L. (2020). Is your supply chain ready to embrace blockchain? Journal of Corporate Accounting & Finance, 31(2), 54–64. https://doi.org/10.1002/jcaf.22423

Truby, J., Dahdal, A., & Caudevilla, O. (2022). Global blockchain-based trade finance solutions: Analysis of governance models and impact on local laws in six jurisdictions. Global Journal of Comparative Law, 11(2), 167–196. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4371699

Harris, C. G. (2022). Towards a blockchain solution for customs duty-related fraud. In S. Sakr & A. Zomaya (Eds.), Database Systems for Advanced Applications: DASFAA 2022 International Workshops (pp. 120–134). Springer. 10.1007/978-3-031-11217-1_9

Shope, M. L. (2022). Distributed ledger technology in international trade: Rethinking the role and necessity of the customs declaration. Stanford Journal of Blockchain Law & Policy. https://stanford-jblp.pubpub.org/pub/dlt-in-international-trade-customs (Accessed May 10, 2024)

Prokopenko, O., Koldovskiy, A., Khalilova, M., Orazbayeva, A., & Machado, J. (2024). Development of Blockchain Technology in Financial Accounting. Computation, 12(12), 250. https://doi.org/10.3390/computation12120250

Koldovskiy, A. (2024). Strategic infrastructure transformation: Revolutionizing financial sector management for enhanced success. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, 5(2024), 323–332. https://doi.org/10.58423/2786-6742/2024-5-323-332

Tyagi, N. K., & Goyal, M. (2023). Blockchain-based smart contract for issuance of country of origin certificate for Indian customs exports clearance. Concurrency and Computation: Practice and Experience, 35(16), e6249. https://doi.org/10.1002/cpe.6249

National Bank of Ukraine. (2024). Statistical data and analytical reports. https://bank.gov.ua/

OECD/WTO. (2023). Aid for Trade at a Glance 2023: Empowering Connected, Sustainable Trade. Organisation for Economic Co-operation and Development and World Trade Organization. https://www.oecd.org/trade/aft/

State Customs Service of Ukraine. (2024). Annual customs activity reports and statistical data. https://customs.gov.ua/

State Statistics Service of Ukraine. (2024). Official statistical data. https://ukrstat.gov.ua/

International Trade Centre. (2024). Trade Map: Trade statistics for international business development. https://www.trademap.org/

World Bank. (2024). World Development Indicators. The World Bank Group. https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-25

Номер

Розділ

Облік та фінанси