Доступність ОСЦПВ в Україні в контексті адаптації до стандартів ЄС

Анотація

Стаття присвячена аналізу доступності обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ) в Україні в контексті адаптації регуляторних вимог до стандартів Європейського Союзу, що є актуальним завданням у процесі євроінтеграційних реформ. ОСЦПВ відіграє ключову роль у забезпеченні соціального захисту та безпеки на дорогах, базуючись на принципах страхування, зокрема доступності, які передбачають економічно обґрунтовану вартість полісів для всіх власників транспортних засобів. Проте останні зміни в регуляторному законодавстві, спрямовані на гармонізацію з європейськими нормами, призвели до значного підвищення цін на страхові послуги, викликавши суспільний резонанс та дискусії щодо їх доцільності. Це зростання вартості потенційно обмежує доступність страхування для значної частини населення, що суперечить соціальним цілям та балансу між якістю й доступністю, закріпленим у європейських стандартах. Дослідження наголошує на недостатній увазі до впливу регуляторних змін на доступність ОСЦПВ, що ускладнює оцінку їхнього впливу на економічну поведінку власників транспортних засобів та ефективність страхової системи. Аналіз базується на огляді наукових праць українських та європейських дослідників, які висвітлюють принципи та особливості страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. Особливу увагу приділено ролі франшизи як інструменту зниження вартості полісів, яка в багатьох країнах ЄС залишається ефективним механізмом диференціації страхових продуктів. Динаміка ринку ОСЦПВ в Україні демонструє складні тенденції, зокрема рефлексію через воєнні дії та зростання цін, що вплинуло на обсяги премій і кількість укладених договорів. Для подолання зазначених проблем у статті запропоновано нові підходи до оцінки доступності страхових послуг, зокрема через розробку показників страхового тиску на середньомісячну та мінімальну заробітну плату, а також індексу доступності страхування з урахуванням середнього віку автомобілів. Ці показники дозволяють виявити фінансове навантаження на населення та врахувати соціально-економічні фактори, такі як старіння автопарку. Аналіз підкреслює, що реформи, хоча й спрямовані на підвищення лімітів відшкодування, можуть деформувати соціальну природу страхування, відсуваючи на другий план потреби страхувальників. Висновки дослідження акцентують на необхідності вдосконалення політики ціноутворення в напрямі зменшення вартості страхових послуг з урахуванням інтенсивності страхового навантаження. Перспективи подальших досліджень повинні фокусуватись на практичному застосуванні запропонованих показників на базі ринків автострахування України та ЄС.