Доходи спортсменів та мультиплікативний ефект: аналіз на основі матриці соціальних рахунків (SAM) та обчислюваної моделі загальної рівноваги (CGE)

Анотація

Глобальний ринок професійного спорту еволюціонував від сегмента індустрії дозвілля до високоприбуткової галузі. У деяких країнах його частка у ВВП перевищує два відсотки. Водночас чинні системи національних рахунків відображають спортивну діяльність фрагментарно, що знижує точність оцінки її макроекономічного внеску та збільшує ризик неефективного бюджетного субсидіювання інфраструктурних проектів. Метою статті є розроблення інтегрованої методичної рамки, яка дозволить кількісно виміряти економічний вплив професійних спортсменів шляхом поєднання аналізу структури їхніх доходів із багаторівневою оцінкою мультиплікативних ефектів.

Запропонована методологія ґрунтується на комбінованому використанні матриці соціальних рахунків (SAM) для обчислення прямих, опосередкованих та індукованих ефектів, обчислюваних моделей загальної рівноваги (CGE) для моделювання довгострокових ресурсних та цінових шоків, а також методу синтетичного контролю для перевірки результатів після настання події. Основну конструкцію доповнюють модуль людського капіталу та аналіз податкового навантаження. Емпірична база даних сформована з джерел OECD, Eurostat, Transfermarkt, Forbes та національних податкових реєстрів. У дослідженні систематизовано десять основних способів отримання доходів спортсменами та кількісно оцінено їх внесок у валову додану вартість. Результати показують, що спонсорські угоди та медіаправа генерують найвищі мультиплікатори, перевищуючи показники креативного та туристичного секторів. Водночас ефективність трансферних платежів і призових коштів залежить від податкового режиму країни-отримувача. Запропонована модель дозволяє оцінювати фіскальний ефект спортивних інвестицій та формувати прозорі вимоги до звітності для ліг і клубів.

Науковий внесок статті полягає в інтеграції трьох взаємодоповнюючих методів - SAM, CGE та синтетичного контролю — в єдину аналітичну конструкцію, яка пом’якшує їхні індивідуальні обмеження та забезпечує можливість міжкраїнових порівнянь. Практична значущість результатів полягає у потенціалі гармонізації статистичних стандартів, оптимізації фіскальних механізмів підтримки спорту та забезпеченні доказової економічної політики для розвитку спортивної індустрії.