Проблеми та досвід працевлаштування за кордоном у відображенні емпіричного дослідження
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2023-4-623-632Ключові слова:
працевлаштування, зарубіжжя, емпіричні дослідження, аналізАнотація
Метою даногоо дослідження є оцінка проблем і досвіду роботи за кордоном за допомогою емпіричного дослідження. Актуальність теми пояснюється тим, що працевлаштування в межах Союзу стало надзвичайно популярним після вступу Угорщини до Європейського Союзу. Це пов’язано з багатьма іншими факторами, тому для дослідження використано анкетування. Окрім причин працевлаштування, в роботі також розглянуто аспекти, що стосуються тривалості перебування за кордоном та особливостей вибору роботи за кордоном. У дослідженні продемонстровано впливову роль освіти, віку та сімейного стану на рішення працевлаштування. Даному емпіричному дослідженню передувало поглиблене вивчення літератури з досліджуваної теми, чому, крім каталогів бібліотек країни, значно допомогли різні бази даних, знайдені в Інтернеті. У статті сформовано дослідницькі питання та гіпотези, спрямовані на визначення того, чи впливають вік, освіта, сімейний статус суттєво на бажання працювати за кордоном, і які країни є найпопулярнішими серед цільових регіонів, і чи розташовані вони в межах або поза межами Європейського Союзу. Для отрманні необхідного обгрунтування резульатів використано однофакторний дисперсійний аналіз і крос-табличний аналіз стохастичних зв’язків з числа математико-статистичних методів. Аналіз проводився за допомогою статистичної програми SPSS на рівні значущості 5%. Результати доводять, що існує значуща, помірно сильна кореляція між віком і бажанням працювати за кордоном. Між місцем роботи за кордоном і бажанням працювати можна продемонструвати тісний зв'язок. 65% респондентів хотіли б працевлаштуватися за кордоном, 64% з них вказали країну працевлаштування Європейський Союз. Немає суттєвої кореляції між освітою та типом роботи, яку виконують за кордоном, навіть ті, хто має вищу освіту, готові працювати за професіями, які не вимагають наявність диплому. Крім того, більша частка людей, які живуть у сімейних відносинах, знайшла б роботу за кордоном, ніж самотні люди.
Посилання
Központi Statisztikai Hivatal. A háztartások életszínvonala, 2020
Központi Statisztikai Hivatal. Helyzetkép, 2022
Lakatos J. (2015) Külföldön dolgozó magyarok, Magyarországon dolgozó külföldiek. Statisztikai Szemle, 93. évf. 2. szám DOI: https://doi.org/10.20311/stat2016.K20.en003
Szalai P. (2018) Hiba démonizálni a külföldi munkavállalást. URL: https://kamaraonline.hu/szalai-piroska-hiba-demonizalni-a-kulfoldi-munkavallalast/
Galasi P. (1982) A munkaerőpiac szerkezete és működése Magyarországon. Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó
Tóthné S. G. (2002) Munkaerőpiaci Ismeretek. Miskolci Egyetem Gazdaságtudományi Kar Humán Erőforrás Tanszék
Galasi P.– Sík E. (1979) A szegmentált munkaerőpiac elmélete. Közgazdasági Szemle. XXVI. évf. December. 1487–1500.
László Gy. (1997) Emberi erőforrás gazdálkodás és munkaerőpiac. Janus Pannonius Egyetemi Kiadó, 36-38.
Falus I. – Ollé J. (2008) Az empirikus kutatások gyakorlata. Nemzeti Tankönyvkiadó, Budapest
Obádovics J. Gy. (2009) Valószínűségszámítás és matematikai statisztika. Scolar Kiadó, Budapest
Hunyadi L. – Mundruczó Gy. – Vita L. (2001) Statisztika. Aula Kiadó, Budapest
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Kornél Antal, Tímea Makszim Györgyné Nagy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.