Вступ до 5-крокових умов управління брендом для "Мисливська територія Гут" АТ "Нірердо"
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2024-6-114-124Ключові слова:
мисливський туризм, задоволеність споживачів, туристичний бренд, 5-ступенева піраміда брендуАнотація
Зараз «полювання» стало помітною туристичною мотивацією, і стала зрозумілою роль «мисливського туризму» в розвитку іміджу країни та дестинацій. Мисливський туризм можна вважати формою «нішевого» туризму, яка є формою туризму, що відбувається в своєрідному автентичному середовищі та мотивується особливим інтересом, що зачіпає лише більш вузький сегмент споживачів. Кількість іноземних гостей-мисливців, які відвідують Угорщину, демонструє постійну тенденцію до зростання, у 2022 році їх кількість становила 29 тис. Іноземні мисливці, які приїжджають до нашої країни, отримують свій досвід, долучаючись до процесу обслуговування, розробленого мисливцями за сприяння постачальників послуг. На основі досвіду їхніх відносин з кожним елементом послуги формується їхнє задоволення чи незадоволення даним постачальником послуг, але на їхній досвід фундаментально впливають і формуються місце та обставини падіння; тобто імідж даного пункту призначення чи країни також. У рішенні гостей, окрім видів дичини, яку вони хочуть убити, також важливим аспектом є імідж, переконання та досвід, пов’язані з територією полювання, тому брендинг, тобто передача цінності та унікальності пропонованого досвіду в автентичній і переконливій формі, тепер набуває першочергового значення для гравців у секторі мисливського туризму, чітко відрізняючи себе від своїх конкурентів. Організація, яка обробляє 60 тис. га, що досі вважається світовим рекордом трофея лані, двічі отримувала нагороду «Едмонд Блан» Міжнародної ради з полювання та охорони дикої природи. Лісове господарство Гут приймає близько 500 гостей-мисливців, середній термін перебування яких – 3 дні. Мета цього тематичного дослідження полягає в тому, щоб продемонструвати, як 5-ступеневу піраміду бренду можна використовувати для визначення характерних рис, що виступатимуть основою для покращення позиціонування мисливського району на основі інтеграції об’єктивних характеристик і сприйняття гостей.
Посилання
Seilmeier, G. (1997): Vadászati lexikon. Méliusz, Debrecen. Trauer, B. (2006): Conceptualizing special interest tourism – framework for analysis. Tourism Management, Vol. 27. No.2., 183.–200.
Higginbottom, K. (2004): Wildlife tourism: impacts, management and planning. Common Ground Publishing Pty Ltd. Australia.
Trauer, B. (2006): Conceptualizing special interest tourism – framework for analysis. Tourism Management, Vol. 27. No.2., 183.–200. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2004.10.004
Magyar Z. (2020): A vadászati turizmus és az országimázs kapcsolata. Turisztikai és Vidékfejlesztési Tanulmányok, 2020. V. évf. IV. szám 29.o.-43.o. DOI: https://doi.org/10.15170/TVT.2020.05.04.02
Michalkó, G. (2016): Turizmológia. Akadémia Kiadó. DOI: https://doi.org/10.1556/9789630597173
Magyar, Z. (2022): Vadászati turizmus, Szaktudás Kiadó
Robinson, M., Novelli, M. (2005): Niche Tourism: An Introduction. In: M. Novelli (ed.) Niche Tourism: Contemporary Issues, Trends and Cases. Oxford: Butterworth Heinemann Ltd. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-7506-6133-1.50007-X
Sulyok, J. (2006): A turisztikai imázs. Turizmus Bulletin X. évfolyam 4. szám, pp. 55.– 62.
Papp-Váry Á. F. (2007): Az országmárkázás szerepe és hatásai: Országimázs a kibővült Európai Unióban. PhD Értekezés. Nyugat-Magyarországi Egyetem – Közgazdaságtudományi Kar, Gazdasági Folyamatok Elmélete és Gyakorlata Doktori Iskola Marketing program. pp. 8. –10.
Jenes, B. (2012): Az országimázs mérésének elméleti és gyakorlati kérdései. Az országimázs és az országmárka dimenziói és mérési modellje. PhD. Értekezés. Budapesti Corvinus Egyetem, Gazdálkodástani Doktori Iskola. pp. 87.–94.
Békés S. (2017): Vadászok, vadászotthonok. in.: Országos Magyar Vadászkamara (OMVK): Vadászévkönyv. pp. 151.-156.
Sulyok, M.J. (2014): Víz, amiért érdemes útra kelni – A vízparti környezet turizmusorientált márkázása a Balaton Régióban. Doktori értekezés, Széchenyi István Egyetem, Regionális és Gazdaságtudományi Doktori Iskola, Győr. 57.-60.
Mitev A. (2015): A kvalitatív kutatás filozófiája és a kvalitatív kutatási terv. In: Horváth-Mitev (2015): Alternatív kvalitatív kutatási kézikönyv. Alinea Kiadó, Budapest.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Zoltán Magyar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
