Сектор ІКТ в Німеччині
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-54-65Ключові слова:
індустрія 4.0, телекомунікації, 5G, ІКТ-сектор, продуктивністьАнотація
Термін «індустрія 4.0» описує промислово-політичне бачення та концептуально базується на минулих промислових революційних процесах. Із застосуванням нових технологій відбулися масштабні структурні зміни в промисловості, виробничо-господарських процесах, культурі праці. Сьогодні без автоматизації та цифровізації неможливо отримати конкурентну перевагу в поточній ситуації на ринку, а особливо в телекомунікаційному секторі. Технічний прогрес дозволяє використовувати методи та процеси у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій (ІКТ), які зменшують витрати виробництва та негативний вплив на навколишнє середовище. Сьогодні технологічні компанії прагнуть інвестувати в громади, в яких вони працюють, починаючи від постачання продуктів і послуг ІКТ і закінчуючи ширшими цілями забезпечення мобільного та оптоволоконного широкосмугового зв’язку для всіх і забезпечення цифрового залучення. Розташування цих технологічних компаній здебільшого розташовано в Німеччині, і вони сприяли зростанню країни та були двигунами економіки протягом останнього десятиліття. Однак провідні національні економіки Європи зазнали багаторазового тиску: швидке зростання цін на енергоносії сприяє інфляції, вузькі місця в ланцюгах постачання є серйозним викликом для промисловості, а наслідки війни в Україні ще більше посилюють усе це. Багато факторів останнім часом сприяли значному уповільненню продуктивності в Німеччині через досягнення цифровізації. Було зроблено висновок, що ринки фіксованого та мобільного зв’язку відіграють ключову роль у секторі ІКТ Німеччини, на них припадає 67%. Тим не менш, оборот транснаціональних телекомунікаційних компаній має тенденцію до зниження, а кількість людей, зайнятих у секторі, неухильно скорочується з 2007 року. Дефіцит робочої сили в ІТ-секторі досяг безпрецедентного рівня. За прогнозами, до 2023 року на ринку буде дефіцит до 26 000 ІТ-фахівців, що є величезним розривом між попитом і пропозицією. Автор прагне вказати на причину, чому, незважаючи на величезні зусилля з оцифрування та досягнення індустрії 4.0, зростання продуктивності в німецькій економіці значно сповільнилося.
Посилання
Behrendt A., Kadocsa A., Kelly R., Schirmers L. (2017). How to achieve and sustain the impact of digital manufacturing at scale. McKinsey&Company, 2017. August 30th. Available from: https://www.mckinsey.com/business-functions/operations/our-insights/how-to-achieve-and-sustain-the-impact-of-digital-manufacturingat-scale (accessed: 25.05.2022).
Bitkom (2020). How Companies are Making Use of Digital Technologies. Available from: https://downloads.studie-digitalisierung.de/2020/en/Trend_Study_TCS_2020_Report_EN.pdf, (downloaded: 2021.01.09)
Csillik P. (2019): Az ipar 4.0 pillanata a homo sapienstől. in: Ipar 4.0, Károli Gáspár Református Egyetem Állam- és Jogtudományi Kar, Budapest.
Christofzik, Désirée and Elstner, Steffen and Feld, Lars P. and Schmidt, Christoph M., Unraveling the Productivity Paradox: Evidence for Germany (May 2021). CEPR Discussion Paper No. DP16187, Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=3886627 (accessed: 25.05.2022).
Demeter K., Losonci D., Nagy J., Horváth B. (2019): Tapasztalatok az Ipar 4.0-val – Egy esetlapú elemzés. Vezetéstudomány / Budapest Management Review, L. ÉVF. 2019. 4. SZÁM/ ISSN 0133- 0179 DOI: 10.14267/ VEZTUD.2019.04.02 DOI: https://doi.org/10.14267/VEZTUD.2019.04.02
Dillinger F., Messmer C., Reinhart G. (2021): Industrie-4.0-Technologiekreis für produzierende Unternehmen. Identifikation und Strukturierung relevanter Industrie-4.0-Elemente für die industrielle Produktion. Zeitschrift für wirtschaftlichen Fabrikbetrieb, Volume 116 Issue 9, DOI: https://doi.org/10.1515/zwf-2021-0145 (accessed: 25.05.2022). DOI: https://doi.org/10.1515/zwf-2021-0145
Jacoby M., Volz F., Weißenbacher Ch., Stojanovic L., Usländer T. (2021): An approach for Industrie 4.0-compliant and data-sovereign Digital Twins. Realization of the Industrie 4.0 Asset Administration Shell with a data-sovereignty extension. Automatisierungstechnik, Volume 69 Issue 12, DOI: https://doi.org/10.1515/auto-2021-0074 DOI: https://doi.org/10.1515/auto-2021-0074
Korte P., Kozinski K., Nátz K. (2017): Industrie 4.0 – Kundenangänge im Bereich (I) IoT/Cloud. T-Systems, Bonn
Kovács O. (2017): Az ipar 4.0 komplexitása – I. Közgazdasági Szemle, LXIV. évf., 2017. július–augusztus (pp. 823–851). DOI: https://doi.org/10.18414/KSZ.2017.7-8.823
Kraft P., Helm R., Dowling D. (2021): New business models with Industrie 4.0 in the German Mittelstand. International Journal of Technology, Policy and Management, Vol.21 No.1, pp.47 DOI: https://doi.org/10.1504/IJTPM.2021.10036992
Kritzinger W., Karner M., Traar G., Henjes J., Sihn W. (2018): “Digital Twin in manufacturing: A categorical literature review and classification,” FAC-PapersOnLine, vol. 51, no. 11, pp. 1016–1022, 2018. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2018.08.474
Nátz K., Orosz T., Szalay Zs.G. (2020): Methods of functional measurement of software. in AIS 2020: 15th International Symposium on Applied Informatics and Related Areas.
Nemeslaki A. (2016): Vállalati internetstratégia, Akadémiai Kiadó, Budapest, DOI: 10.1556/9789630598378 DOI: https://doi.org/10.1556/9789630598378
OECD (2002): Measuring the information economy 2002 (accessed: 09.01.2022)
Statista 1a (2021): Marktvolumen im Bereich Software in Deutschland seit 2007. Available from: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/189894/umfrage/marktvolumen-im-bereich-software-in-deutschland-seit-2007/ (accessed: 09.01.2022)
Statista 1b (2021): Umsatz ITK in Deutschland seit 2007 nach Segmenten. Available from: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/39410/umfrage/umsatz-itk-in-deutschland-seit-2007-nach-segmenten/ (downloaded: 09.01.2022)
Statista 1c (2021). Available from: https://de.statista.com/themen/1239/telekommunikation-deutschland/ (accessed: 09.01.2022)
Statista 1d (2021). https://de.statista.com/statistik/daten/studie/249949/umfrage/umsatz-in-deutschland-in-den-bereichen-mobilfunk-festnetz-und-kabel/ (accessed: 09.01.2022)
Statista 1e (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/3339/umfrage/umsatz-in-der-deutschen-telekommunikationsbranche-seit-1998/, (downloaded: 09.01.2022)
Statista 1f (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/702001/umfrage/anzahl-der-unternehmen-in-der-telekommunikationsbranche-in-deutschland/ (accessed: 09.01.2022)
Statista 1g (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/3808/umfrage/anteil-der-haushalte-mit-einem-breitbandanschluss-als-internetzugang/ (accessed: 09.01.2022)
Statista 1h (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/415799/umfrage/anteil-von-glasfaseranschluessen-an-allen-breitbandanschluessen-in-oecd-staaten/ (accessed: 09.01.2022)
Statista 1i (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/1265509/umfrage/verteilung-der-mobilfunkanschluesse-in-deutschland-nach-mobilfunkstandard/ (accessed: 09.01.2022)
Williams L.D. (2021): Concepts of Digital Economy and Industry 4.0 in Intelligent and information systems, International Journal of Intelligent Networks 2 (2021), pp. 122–129. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijin.2021.09.002
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Katalin Nátz, Zsigmond Gábor Szalay
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.