Сектор ІКТ в Німеччині

Автор(и)

  • Каталін Натц Угорський університет сільського господарства та природничих наук (MATE) https://orcid.org/0000-0002-5116-6639
  • Жигмонд Габор Салай Угорський університет сільського господарства та природничих наук (MATE) https://orcid.org/0000-0001-6301-3237

DOI:

https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-54-65

Ключові слова:

індустрія 4.0, телекомунікації, 5G, ІКТ-сектор, продуктивність

Анотація

Термін «індустрія 4.0» описує промислово-політичне бачення та концептуально базується на минулих промислових революційних процесах. Із застосуванням нових технологій відбулися масштабні структурні зміни в промисловості, виробничо-господарських процесах, культурі праці. Сьогодні без автоматизації та цифровізації неможливо отримати конкурентну перевагу в поточній ситуації на ринку, а особливо в телекомунікаційному секторі. Технічний прогрес дозволяє використовувати методи та процеси у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій (ІКТ), які зменшують витрати виробництва та негативний вплив на навколишнє середовище. Сьогодні технологічні компанії прагнуть інвестувати в громади, в яких вони працюють, починаючи від постачання продуктів і послуг ІКТ і закінчуючи ширшими цілями забезпечення мобільного та оптоволоконного широкосмугового зв’язку для всіх і забезпечення цифрового залучення. Розташування цих технологічних компаній здебільшого розташовано в Німеччині, і вони сприяли зростанню країни та були двигунами економіки протягом останнього десятиліття. Однак провідні національні економіки Європи зазнали багаторазового тиску: швидке зростання цін на енергоносії сприяє інфляції, вузькі місця в ланцюгах постачання є серйозним викликом для промисловості, а наслідки війни в Україні ще більше посилюють усе це. Багато факторів останнім часом сприяли значному уповільненню продуктивності в Німеччині через досягнення цифровізації. Було зроблено висновок, що ринки фіксованого та мобільного зв’язку відіграють ключову роль у секторі ІКТ Німеччини, на них припадає 67%. Тим не менш, оборот транснаціональних телекомунікаційних компаній має тенденцію до зниження, а кількість людей, зайнятих у секторі, неухильно скорочується з 2007 року. Дефіцит робочої сили в ІТ-секторі досяг безпрецедентного рівня. За прогнозами, до 2023 року на ринку буде дефіцит до 26 000 ІТ-фахівців, що є величезним розривом між попитом і пропозицією. Автор прагне вказати на причину, чому, незважаючи на величезні зусилля з оцифрування та досягнення індустрії 4.0, зростання продуктивності в німецькій економіці значно сповільнилося.

Біографії авторів

Каталін Натц, Угорський університет сільського господарства та природничих наук (MATE)

Аспірант

Жигмонд Габор Салай, Угорський університет сільського господарства та природничих наук (MATE)

Кандидат наук, доцент

Посилання

Behrendt A., Kadocsa A., Kelly R., Schirmers L. (2017). How to achieve and sustain the impact of digital manufacturing at scale. McKinsey&Company, 2017. August 30th. Available from: https://www.mckinsey.com/business-functions/operations/our-insights/how-to-achieve-and-sustain-the-impact-of-digital-manufacturingat-scale (accessed: 25.05.2022).

Bitkom (2020). How Companies are Making Use of Digital Technologies. Available from: https://downloads.studie-digitalisierung.de/2020/en/Trend_Study_TCS_2020_Report_EN.pdf, (downloaded: 2021.01.09)

Csillik P. (2019): Az ipar 4.0 pillanata a homo sapienstől. in: Ipar 4.0, Károli Gáspár Református Egyetem Állam- és Jogtudományi Kar, Budapest.

Christofzik, Désirée and Elstner, Steffen and Feld, Lars P. and Schmidt, Christoph M., Unraveling the Productivity Paradox: Evidence for Germany (May 2021). CEPR Discussion Paper No. DP16187, Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=3886627 (accessed: 25.05.2022).

Demeter K., Losonci D., Nagy J., Horváth B. (2019): Tapasztalatok az Ipar 4.0-val – Egy esetlapú elemzés. Vezetéstudomány / Budapest Management Review, L. ÉVF. 2019. 4. SZÁM/ ISSN 0133- 0179 DOI: 10.14267/ VEZTUD.2019.04.02 DOI: https://doi.org/10.14267/VEZTUD.2019.04.02

Dillinger F., Messmer C., Reinhart G. (2021): Industrie-4.0-Technologiekreis für produzierende Unternehmen. Identifikation und Strukturierung relevanter Industrie-4.0-Elemente für die industrielle Produktion. Zeitschrift für wirtschaftlichen Fabrikbetrieb, Volume 116 Issue 9, DOI: https://doi.org/10.1515/zwf-2021-0145 (accessed: 25.05.2022). DOI: https://doi.org/10.1515/zwf-2021-0145

Jacoby M., Volz F., Weißenbacher Ch., Stojanovic L., Usländer T. (2021): An approach for Industrie 4.0-compliant and data-sovereign Digital Twins. Realization of the Industrie 4.0 Asset Administration Shell with a data-sovereignty extension. Automatisierungstechnik, Volume 69 Issue 12, DOI: https://doi.org/10.1515/auto-2021-0074 DOI: https://doi.org/10.1515/auto-2021-0074

Korte P., Kozinski K., Nátz K. (2017): Industrie 4.0 – Kundenangänge im Bereich (I) IoT/Cloud. T-Systems, Bonn

Kovács O. (2017): Az ipar 4.0 komplexitása – I. Közgazdasági Szemle, LXIV. évf., 2017. július–augusztus (pp. 823–851). DOI: https://doi.org/10.18414/KSZ.2017.7-8.823

Kraft P., Helm R., Dowling D. (2021): New business models with Industrie 4.0 in the German Mittelstand. International Journal of Technology, Policy and Management, Vol.21 No.1, pp.47 DOI: https://doi.org/10.1504/IJTPM.2021.10036992

Kritzinger W., Karner M., Traar G., Henjes J., Sihn W. (2018): “Digital Twin in manufacturing: A categorical literature review and classification,” FAC-PapersOnLine, vol. 51, no. 11, pp. 1016–1022, 2018. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2018.08.474

Nátz K., Orosz T., Szalay Zs.G. (2020): Methods of functional measurement of software. in AIS 2020: 15th International Symposium on Applied Informatics and Related Areas.

Nemeslaki A. (2016): Vállalati internetstratégia, Akadémiai Kiadó, Budapest, DOI: 10.1556/9789630598378 DOI: https://doi.org/10.1556/9789630598378

OECD (2002): Measuring the information economy 2002 (accessed: 09.01.2022)

Statista 1a (2021): Marktvolumen im Bereich Software in Deutschland seit 2007. Available from: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/189894/umfrage/marktvolumen-im-bereich-software-in-deutschland-seit-2007/ (accessed: 09.01.2022)

Statista 1b (2021): Umsatz ITK in Deutschland seit 2007 nach Segmenten. Available from: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/39410/umfrage/umsatz-itk-in-deutschland-seit-2007-nach-segmenten/ (downloaded: 09.01.2022)

Statista 1c (2021). Available from: https://de.statista.com/themen/1239/telekommunikation-deutschland/ (accessed: 09.01.2022)

Statista 1d (2021). https://de.statista.com/statistik/daten/studie/249949/umfrage/umsatz-in-deutschland-in-den-bereichen-mobilfunk-festnetz-und-kabel/ (accessed: 09.01.2022)

Statista 1e (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/3339/umfrage/umsatz-in-der-deutschen-telekommunikationsbranche-seit-1998/, (downloaded: 09.01.2022)

Statista 1f (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/702001/umfrage/anzahl-der-unternehmen-in-der-telekommunikationsbranche-in-deutschland/ (accessed: 09.01.2022)

Statista 1g (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/3808/umfrage/anteil-der-haushalte-mit-einem-breitbandanschluss-als-internetzugang/ (accessed: 09.01.2022)

Statista 1h (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/415799/umfrage/anteil-von-glasfaseranschluessen-an-allen-breitbandanschluessen-in-oecd-staaten/ (accessed: 09.01.2022)

Statista 1i (2021): https://de.statista.com/statistik/daten/studie/1265509/umfrage/verteilung-der-mobilfunkanschluesse-in-deutschland-nach-mobilfunkstandard/ (accessed: 09.01.2022)

Williams L.D. (2021): Concepts of Digital Economy and Industry 4.0 in Intelligent and information systems, International Journal of Intelligent Networks 2 (2021), pp. 122–129. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijin.2021.09.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Номер

Розділ

Національна та регіональна економіка