Цифровізація банківського сектору в Угорщині
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-163-171Ключові слова:
цифровізація, банківський сектор Угорщини, цифрові послуги, FinTechАнотація
У період пандемії значна увага приділялася цифровим фінансовим онлайн-сервісам. Відчутні послуги приносять відчутну користь як національній економіці, так і громадянам. Легкодоступні та популярні варіанти сприяють зменшенню використання готівки, розширенню електронної комерції та адміністрування, а також підвищенню фінансової обізнаності, а також створенню стійкої фінансової системи. Широке використання цифрових послуг забезпечує зв’язок із глобальним світом, більш ефективне використання можливостей і, отже, успіх як окремої особи, як компанії чи як державного суб’єкта. Появі додатків FinTech також сприяв той факт, що в той час як діяльність фінансових установ суворо регулюється та контролюється владою, діяльність технологічних компаній у цій сфері пов’язана з набагато меншою кількістю обов’язкових норм. Важливо зазначити, що залишається ще багато питань, які потрібно вирішити, одним із яких є питання рівного регулювання фінтех-компаній і традиційних банків. Метою дослідження є оцінка поточного стану цифрового банкінгу в Угорщині у сфері житлово-комунальних послуг та визначення шляхів подальшого розвитку. Основні твердження статті такі: Загалом рівень цифровізації банківської системи Угорщини можна вважати середнім. У зв’язку з епідемією COVID-19 цифровізація зв’язків із клієнтами та продуктів вийшла на перший план у секторі. Серед кредитних продуктів найвищими є овердрафт для фізичних осіб та ступінь цифровізації кредитів для фізичних осіб. На корпоративному рівні онлайн-заявки на позику розглядаються ще гірше, головним чином через оцінку складних вимог до застави та низьку поширеність цифрових рішень для укладання контрактів і підписання. Ця стаття пропонує більш складні правила, оскільки регуляторні питання в цифрових фінансових інноваціях створюють проблеми для регуляторів. Основним завданням має бути створення умов для конкурентоспроможності та безпечного функціонування системи фінансового посередництва в епоху цифрових технологій, тому цифрові інтерфейси та комунікаційні платформи мають бути стандартизовані. З огляду на чинне законодавство ЄС, необхідно посилити елементи безпеки системи цифрових платежів.
Посилання
Murányi Klaudia (2018). Insight into the legal situation of virtual money in Hungary Insight into the legal situation of virtual money in Hungary In: Kékesi, Tamás (szerk.) Multiscience XXXII. MicroCAD International Multidisciplinary Scientific Conference Miskolc-Egyetemváros, Magyarország : Miskolci Egyetem (2018) pp. 1-8. , 8 p. DOI: https://doi.org/10.26649/musci.2018.047
Pál, Zs. (2020). The Significance of financial literacy. Economy and Finance. Vol. 7. Iss. 1, pp. 141-142., 2 p., DOI: 10.33908/EF.2020.1.7 DOI: https://doi.org/10.33908/EF.2020.1.7
Kovács Levente, Nagy Ernő (2022). A hazai pénzügyi kultúra fejlesztésének aktuális feladatai. GAZDASÁG ÉS PÉNZÜGY 9. : 1. pp. 2-19, 18 p. Available from: https://bankszovetseg.hu/Public/gep/002-019%20Kovacs%20Nagy.pdf (accessed: 25.05.2022). DOI: https://doi.org/10.33926/GP.2022.1.1
Judit Füredi-Fülöp, Béla Kántor, Juhász Mária Várkonyiné (2014). Számviteli szabályzatok. SZÁMVITELI TANÁCSADÓ 6 : 6 pp. 2-14, 13 p. Available from: https://issuu.com/jegybank/docs/FinTech-e-s-digitaliza-cio-s-jelente-s-2021/1?ff (accessed: 20.05.2022).
Pál Tibor, Várkonyiné Juhász Mária, Füredi-Fülöp Judit (2015). A könyvvizsgáló és a vállalati működés. CONTROLLER INFO 3 : 4, pp. 15-20.
Becsei András, Bogyó Attila, Csányi Péter (2019). A jövő bankja, a bankok jövője – A Magyar Bankszövetség digitalizációs javaslatai. GAZDASÁG ÉS PÉNZÜGY 6 : 3, pp. 299-310, 12 p. Available from: https://www.bankszovetseg.hu/Public/gep/2019/299-310%20BecsBodCsaKo.pdf (accessed: 22.05.2022).
KPMG Pulse of FinTech H2’21 (January 2). Available from: https://assets.kpmg/content/dam/kpmg/xx/pdf/2022/02/pulse-of-fintech-h2-21.pdf022 (accessed: 21.03.2022).
Digitális Jólét (2019). Nonprofit Kft. Magyarország FinTech Stratégiája. A hazai pénzügyi szektor digitalizációja 2019–2022. Digitális Jólét Nonprofit Kft. Hillbrown Consulting Kft. Available from: http://digitalisjoletprogram.hu/api/v1/companies/15/files/120886/download (accessed: 23.05.2022).
Magyar Nemzeti Bank 4/2021.(III.30.) számú ajánlása a hitelintézetek digitalizációs transzformációjáról https://www.mnb.hu/letoltes/4-2021-dig-transzformacio.pdf
MNB, Digitalizációs Jelentés, 2021 május 40. old. Available from: https://www.mnb.hu/kiadvanyok/jelentesek/fintech-es-digitalizacios-jelentes/fintech-es-digitalizacios-jelentes-2021-majus (accessed: 21.03.2022).
Müller János, Kerényi Ádám (2021). Kiútkeresés a digitális pénzügyi innovációk labirintusában – A digitális pénzügyi rendszer szabályozási kihívásainak csapdája. Hitelintézeti Szemle 20. évf. 1. szám, 2021. március 103-126. Available from: https://hitelintezetiszemle.mnb.hu/letoltes/hsz-20-1-t4-muller-kerenyi.pdf (accessed: 15.05.2022). DOI: https://doi.org/10.25201/HSZ.20.1.103126
BIS (2020): Payment aspects of financial inclusion in the fintech era. Committee on Payments and Market Infrastructures – World Bank Group (CPMI-WBG), Bank for International Settlements, April. Available from: https://www.bis.org/cpmi/publ/d191.pdf (accessed: 15.05.2022).
Kerényi Ádám – Müller János: Szép új digitális világ? – A pénzügyi technológia és az információ hatalma. Hitelintézeti Szemle, 2019/1. Available from: https://hitelintezetiszemle.mnb.hu/letoltes/hsz-18-1.pdf (accessed: 15.05.2022). DOI: https://doi.org/10.25201/HSZ.18.1.533
FinTech Action Plan: For a more competitive and innovative European Financial Sector European Commission 2018 (March 8, 2018). Available from: https://ec.europa.eu/info/publications/180308-action-plan-FinTech_en (accessed: 25.05.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Judit Szemán, Sándor BOZSIK, Gábor SÜVEGES
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
