Економічна ефективність інновацій в закладах культури: на прикладі музеїв
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2023-3-158-171Ключові слова:
економічна ефективність, гроші, інновації, зміни, інтерактивний музей, можливостіАнотація
Класичні музеї останніми роками перебували у складній ситуації, яку ще більше погіршило їх закриття через епідемію коронавірусу. Потреби дітей поколінь Y і Z змінилися, і інновації та цифрові можливості є природними для них. З цих причин визнано необхідність впровадження реформ у даній сфері. Акцентування уваги на культуру також була важливою для Європейського Союзу, адже у період промислової революції 4.0 та діджиталізації необхідно забезпечити ресурси для розвитку та переосмислення діяльності музеїв. Запровадження цифрових інструментів та інтерактивних можливостей стало необхідним для того, щоб молоде покоління могло знову знайти шлях до музею як культурної цінності. Крім того, він може стати активним і орієнтованим на прибуток гравцем в економіці, лише якщо він передає інформацію в інтерактивному режимі. Відвідувач вчиться на цьому та розвивається. І після позитивного досвіду він повторює візит. В економічному сенсі одним із основних завдань культурного маркетингу є вивчення практики споживання та рамок культурного споживання, що надає важливу інформацію для прийняття маркетингових рішень. Вивчаючи поведінку споживачів, що, чому та під впливом яких факторів відвідувачі споживають, і як вони, як очікується, вплинуть на майбутнє споживання. Створено окремі музейні спільноти, які виконують різні завдання. Культурний інтерес, охорона спадщини, відданість збереженню традицій і любов до прекрасного також створюють певну спільноту. Спільноти створюють по-справжньому привабливі музеї, які змушують відвідувачів повертатися знову та знову де в центрі уваги передача нових знань, отримання досвіду та сприяння особистій взаємодії протягом усього життя. Ілюструючи прикладами, інтерактивності – це не варіант для музею, а умова входження в 21 століття, а також умова економічного розвитку останнього, діяльність якого орієнтована на отримання прибутку. Подібно до того, як гроші оновлюються і постійно змінюються, музеї також повинні були прийти в ХХІ століття, однак шлях до інновацій залежиить від наявності достатньої кількості грошей.
Посилання
Bodó Sándor (2016) A múzeumok története Magyarországon a dualizmus korában. Akadémiai Doktori Értekezés, Budapest, pp. 2-18.
Burcaw, G.E. (1997): Introduction to museum work. AltaMira Press, London
Koltai Zsuzsa (2011): A múzeumi kultúraközvetítés változó világa. Iskolakultúra, Veszprém, pp. 14-40. ISBN 9789636933234
Garami Erika (2007): Pénztörténet. TAS-11 Kft., Budapest, pp. 9-20. ISBN 9789638670540
Meyer Dietmar – Solt Katalin (1999): Makroökonómia. Aula Kiadó, Budapest, pp. 171-175. ISBN 9639215743
Vigvári András (2011): Pénzügy(rendszer)tan. KJK-KERKÖV Jogi és Üzleti Kiadó Kft., Budapest, pp. 57-69. ISBN 9632248155
Bárczi Judit - Zéman Zoltán (2015): A pénzügyi kultúra és annak anomáliái. Polgári Szemle: Gazdasági és Társadalmi Folyóirat 11., pp. 101-108.
Pierre Bourdieu (1997): Gazdasági tőke, kulturális tőke, társadalmi tőke: http://www.napkozi.hu/download/5eves_szociologia/BA_kepzes/Szociologia_alapjai_A/szoc_bordieu_cikk.doc. (download date: 29.05.2022)
Tóth Kriszta (2014): Az innováció lehetőségei a múzeumi művészetközvetítésben, Budapest, pp.
Kondor Zsuzsanna (2012): A kultúra fogalmának és tartalmának változása Cicerótól Carey-ig. https://web.archive.org/web/20121120222010/http://www.phil-inst.hu/uniworld/kkk/crosscul/kondor/1.htm# (download date: 29.05.2022.)
Pavluska Valéria (2017): Kultúramarketing. Akadémiai Kiadó, Budapest, pp. 8-54. ISBN 9789630598811 DOI: https://doi.org/10.1556/9789630598811
Philip Kotler (1999): Marketing menedzsment – Elemzés, Tervezés, Végrehajtás és Ellenőrzés. Műszaki Könyvkiadó, Budapest
Bauer András - Berács József - Kenesei Zsófia (2014): Marketing alapismeretek. Akadémiai Kiadó, Budapest, pp. 9-34.
Törőcsik Mária–Jakopánecz Eszter (2010): A fogyasztói ellenállást kiváltó termékek és a fogyasztói bojkott. Fogyasztóvédelmi Szemle 2, pp.11–19.
Irace, F.-Ciaga, L.-Wolf, E.-Trocchuanesi, R. (EDS.) 2014: Design and cultural heritage. 1. Interactive Virtual Intangible. Milano: Electra
Hain, V. – Löffler, R. – Zajicel, V. (2016): Interdisciplinary Cooperation in the Virtual Presentation Presentation of Industrial Heritage Development https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.08.798 (download date: 06.05.2022.) DOI: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.08.798
Schaper, M.-Santos, M.-Malinverni, L.-Berro, J. Z.-Pares, N. (2018): Learning about the past through situatedness, embodied exploration and digital augmentation of cultural heritage sites. International Journal of Human Computer Studies https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2018.01.003 (download date: 09.05.2022) DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2018.01.003
Kökény László - Miskolczi Márk (2022) Smart turizmus. Akadémiai Kiadó, Budapest, pp. 7-72. ISBN 9789634547891 DOI: https://doi.org/10.1556/9789634547891
Bodnár Dorottya Szilvia (2019): Látogatói élmény a múzeumokban. Doktori értekezés. Budapesti Corvinus Egyetem, Budapest DOI: https://doi.org/10.14267/TURBULL.2019v19n3.5
Schulz Éva (2020): A múzeumi élmény a 21. században. Bécs, Budapest és Prága versenyképessége a múzeumlátogatói értékelések tükrében. Marketing & Menedzsment. Budapest Gazdasági Egyetem, Budapest DOI: https://doi.org/10.15170/MM.2020.54.02.07
Giczey Péter – Péterfi Ferenc (2013): Az útépítéstől a társadalomépítésig. Parola 2013/1. szám
Arapovics Mária (2013): Egyetemista és főiskolás hallgatók képe a demokráciáról. In. Civil Szemle Folyóirat. Budapest, 2013/1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Éva Bodzsár-Urbán , Judit Bárczi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.