Статистична методологія вимірювання фінансової обізнаності серед молоді Закарпаття
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2024-7-225-237Ключові слова:
закарпатська угорська молодь, CEBP, фінансова грамотність, вимірювання, розвиток, країни ОЕСР, PISAАнотація
Розуміння міжнародних подій стало практично неможливим без знання та аналізу фінансових і ключових економічних процесів. Тенденції на глобальному рівні є функцією економіки, і останнім часом ця тенденція поширилася на індивідуальні перспективи, ставши частиною нашого повсякденного життя. Фінансова грамотність є складовою кожної професії та способу життя, і без неї важко спланувати особистий життєвий шлях, вести господарство чи, де можливо, вести бізнес. У сучасному світі фінансова грамотність стала ключем до успіху. Це додатково підтверджено опитуваннями, що проводяться в країнах ОЕСР, спочатку орієнтованими лише на доросле населення, а згодом розширеними для оцінки компетенцій 15-річних за допомогою вимірювань PISA. У цьому дослідженні розглядаються результати цих опитувань і відповідного аналізу. На Закарпатті курси з фінансової грамотності пропонують старшокласникам уже чотири роки, попит і актуальність яких зростає з кожним роком. Враховуючи важливість теми, було прийнято рішення проводити оцінювання знань студентів до та після участі в курсах. У 2024 році за підтримки Академії наук Угорщини в рамках Національної програми було започатковано підпрограму «Компетенція – Освіта – Баланс – Перспектива» (CEBP), у рамках якої проводилося оцінювання фінансової грамотності. Результати свідчать про те, що такі освітні проєкти суттєво впливають на прийняття молодими людьми рішень, економічну поведінку та сприйняття. Це дослідження (1) представляє попередній аналіз, (2) детально описує методологію та впровадження дослідження та (3) порівнює результати з попередніми дослідженнями. Остаточний звіт розглядає загальний процес дослідження та публікує первинні дані, тоді як майбутні аналізи продовжуватимуть оцінювати результати та досліджувати причинно-наслідкові зв’язки.
Посилання
Acido, V. J. – Caballes, G. D. (2024) Assessing educational progress: A comparative analysis of PISA results (2018 vs. 2022) and HDI correlation in the Philippines. World Journal of Advanced Research and Reviews, 2024, 21(01), pp. 462–474. DOI: https://doi.org/10.30574/wjarr.2024.21.1.0020
Baranyi, A. – Bencsik, M., – Csernák, J. (2022). A pénzügyi tudatosság vizsgálata egy primer kutatás tükrében. DOI: https://doi.org/10.33032/acr.2854
Consumer Financial Protection Bureau (CFPB) (2015): Measuring financial well-being: A guide to using the CFPB Financial Well-Being Scale. https://www.consumerfinance.gov/data-research/ research-reports/financial-well-being-scale/
Havay, D. A (2020). Pénzügyi kultúra vizsgálata egyetemi hallgatók körében. Tudomány: út a világ megismeréséhez II., 38.
Hires-László K. (2018). Megélni? Túlélni? Jól élni? Megélhetési stratégiák a kárpátaljai Beregszászi járásban. In: Letenyei László és Tamáska Máté szerk. Szociográfia. Kárpát-medencei körkép. Pp. 53–69. Gondolat Kiadó, Budapest.
Kuruczleki, É., – Kazár, K. (2024). A pénzügyi eredményességet befolyásoló kompetenciák vizsgálata dél-alföldi mikrovállalkozások körében: Egy pilotkutatás eredményeinek bemutatása. Gazdaság és pénzügy, 11(1), pp. 111–132. DOI: https://doi.org/10.33926/GP.2024.1.6
Lusardi, A. – Mitchell, O. – Curto, V. (2010), Financial Literacy among the Young. Journal of Consumer Affairs, Vol. 44/2, pp. 358–380, https://doi.org/10.1111/j.1745-6606.2010.01173.x. 6. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6606.2010.01173.x
Lusardi, A. – Mitchell, O. (2014), “The economic importance of financial literacy: Theory and evidence”, Journal of Economic Literature, Vol. 52/1, pp. 5–44, https://doi.org/10.1257/jel.52.1.5. DOI: https://doi.org/10.1257/jel.52.1.5
Németh, E. (2022). A pénzügyi kultúrához kapcsolódó képzések. Gazdaság és Pénzügy, 9(1), pp. 68–101. DOI: https://doi.org/10.33926/GP.2022.1.4
Németh-Lékó, A. (2020). Pénzügyi tudatosság fejlesztése az öngondoskodási szemlélet erősítéséért. Biztosítás és kockázat, 7(3-4), 90-101. DOI: https://doi.org/10.18530/BK.2020.3-4.90
OECD (2020a): OECD/INFE 2020 International Survey of Adult Financial Literacy. Paris: OECD Publishing
OECD (2020b): OECD/INFE survey instrument to measure the financial literacy of MSMEs. Paris: OECD Publishing
Pénz Iránytű Alapítvány honlapja: Pénzügyi személyiségteszt középiskolások részére. Link: https://penziranytu.hu/penzugyi-szemelyiseg-teszt-kozepiskolasok-reszere
PISA 2022. Pénzügyi műveltség. Összefoglaló jelentés. Link: https://www.oktatas.hu/pub_bin/dload/kozoktatas/nemzetkozi_meresek/pisa/PISA2022PM.pdf
Salas-Velasco, M. – Moreno-Herrero, D. – Sánchez-Campillo, J. (2020) Teaching financial education in schools and students' financial literacy: A cross-country analysis with PISA data. International Journal of Finance & Economics https://doi.org/10.1002/ijfe.2005 DOI: https://doi.org/10.1002/ijfe.2005
Szennay, Á. (2023). Pénzügyi tudatosság a magyar kkv szektorban. DOI: https://doi.org/10.29180/978-615-6342-76-8_36
Zykina, V. (2022). Organizing Financial Literacy Teaching in Primary School through Stem Education. Problems of Education, (1 (96)), 72–86. DOI: https://doi.org/10.52256/2710-3986.1-96.2022.05
Єgoricheva, S. B. – Onishchenko, A. V. (2023). Otsіniuvannia fіnansovoї gramotnostі ta fіnansovoї іnkliuzії starshoklasnikіv. https://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/13686
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Habor Pataki, Kornélia Hires-László
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.