Звітність без кордонів: українські реалії в контексті МСФЗ

Анотація

У сучасному світі фінансова звітність перестала бути внутрішньою справою окремої держави чи підприємства. В умовах глобалізації, інтеграції до світових ринків капіталу та зростаючої ролі інвесторів, стандарти прозорості, зрозумілості та порівнянності звітності набувають першочергового значення. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) стали «спільною мовою бізнесу» для більш ніж 140 країн світу. Водночас, Україна, попри значний прогрес у впровадженні МСФЗ, продовжує стикатися з рядом викликів: від нормативних суперечностей до практичних труднощів застосування стандартів у вітчизняному середовищі. Метою дослідження є: співвідношення між національною системою обліку та МСФЗ, виявлення прогалин, а також оцінка готовності українських підприємств до повноцінного звітування за міжнародними правилами. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, що дозволяють комплексно розкрити суть процесів гармонізації національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності із міжнародними стандартами: елементи методу аналізу і синтезу; порівняльний метод; системний підхід; метод узагальнення; інституційний підхід; емпіричні методи (контент-аналіз наукових джерел, нормативної бази, звітності підприємств). Аналіз наукових джерел та нормативної бази виявив суттєві розбіжності у концептуальних основах, принципах оцінки, визнання та розкриття інформації між МСФЗ та НП(С)БО. Визначено, що МСФЗ базуються на принципах економічної сутності та орієнтовані на потреби широкого кола користувачів, включаючи інвесторів, тоді як НП(С)БО більше орієнтовані на юридичну форму та потреби державних регуляторів. Досліджено практичний досвід українських підприємств. Окремо виділено перелік МСФЗ, які не мають повних аналогів у національній системі обліку, що створює значні методологічні прогалини та ускладнює перехід на міжнародні стандарти. Запропоновано ряд заходів для забезпечення ефективного впровадження МСФЗ: гармонізація законодавства, розробка методичного забезпечення, підвищення кваліфікації фахівців, розвиток технічної інфраструктури, сприяння культурі прозорості, адаптація МСФЗ для МСП. Реалізація запропонованих заходів сприятиме покращенню інвестиційного клімату в країні та зміцненню позицій українського бізнесу на міжнародній арені. Проведене дослідження підтверджує необхідність подальшої гармонізації національної системи обліку з МСФЗ на підставі здійснення комплексних заходів на законодавчому, методичному та освітньому рівнях. Впровадження цих заходів сприятиме більш ефективній інтеграції України у світовий економічний простір, підвищить довіру інвесторів та забезпечить зрозумілість і порівнянність фінансової інформації українських підприємств на міжнародному рівні.