Викликані інноваційним розвитком вимоги роботодавця стосовно компетентностей працівників

Автор(и)

  • Дора Барабашне Карпаті Ніредьгазський університет
  • Юдіт Чакне Філеп Будапештський економічний університет https://orcid.org/0000-0002-5902-5195

DOI:

https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-24-31

Ключові слова:

інновації, компетентнісні очікування роботодавця, мікс компетенцій, критерії успіху

Анотація

Технічні зміни, глобалізована конкуренція та необхідність стратегічного управління людськими ресурсами призвели до посилення ролі компетенцій. В умовах глобалізації економіки ключем до конкурентоспроможності та успіху (в частині використання інтелектуального капіталу для досягнення цілей організації) є знання, що вважаються найважливішим надбанням організацій XXI століття та основою довгострокового успіху. Компетентність – це інтелектуальна власність особи, джерело влади, яке гарантує отримання бажаних посад. У нашому мінливому світі від вищих навчальних закладів все частіше очікують, що вони будуть надавати своїм студентам такі компетенції, якими вони змогли б бути затребуваними на відповідних посадах в установах і організаціях. Однак немає консенсусу щодо визначення компетенцій працівників, яких вимагає ринок праці. У своїй роботі, після тлумачення поняття компетенції, зібрано компетенції, які роботодавці вважають найважливішими. Окремо відзначено результати, пов’язані з цифровими компетенціями співробітників. Ідеальне «поєднання компетенцій» працівника неможливо знайти в науковій дискусії, оскільки очікувані від працівників компетенції, знання та навички впливають діяльність організації-роботодавця, сфера діяльності та професійна культура працівника тощо. Дослідження ринку праці щодо критеріїв успіху майбутніх працівників дозволило виділити 6 груп компетентностей, а саме: самостійно сформовані особистісні компетентності, соціальні компетентності, професійні компетентності, навчальні компетенції, компетенції з вирішення проблем, цифрові компетенції. Результати дослідження дають можливість чітко стверджувати, що вищі навчальні заклади повинні перейти від раніше сильно орієнтованої на знання освіти до надання підготовки, що базується на компетентності. Доведено також, що в результаті технологічних змін, з одного боку, розширюються потреби роботодавців у компетентних фахівцях, а з іншого боку, виникає необхідність значної трансформації компаній, що в свою чергу спонукає роботодавців переосмислити та суттєво змінити організацію та управління людськими ресурсами.

Біографії авторів

Дора Барабашне Карпаті, Ніредьгазський університет

Кандидат наук, доцент

Юдіт Чакне Філеп, Будапештський економічний університет

Кандидат наук, старший науковий співробітник

Посилання

Allen, J. – van der Velden, R. (2012): Skills for the 21st century: Implications for education, Research Centre for Education and the Labour Market, Maastricht University. DOI: https://doi.org/10.26481/UMAMET.2012043

Balogh Andrásné (2006). Kompetenciák és kvalifikációk a szakképzésben. In: Benedek András (szerk.), A szakképzés-pedagógia alapkérdései (pp. 65-79). Typotex. Budapest

Barabásné K. D. (2021) A kompetenciák szerepe és jelentősége a Nyíregyházi Egyetem közgazdásztanár képzésében-avagy egy kutatás eredményei. In: Kovács Zoltán (szerk) Kutatások és látásmódok a Nyíregyházi Egyetemen. Nyíregyháza. 28-38p.

Czeglédi, C., & Juhász, T. (2020). Digitális kompetencia a felsőfokú végzettségűek körében. Educatio 29 (2) pp. 286-294. https://doi.org/10.1556/2063.29.2020.2.8 DOI: https://doi.org/10.1556/2063.29.2020.2.8

Csapó B. (2004). Tudás és iskola. Műszaki könyvkiadó. Budapest.

Davidson, C. N. (2011): Now You See It: How Technology and Brain Science Will Transform Schools and Business for the 21st Century. Penguin Books.

Grosemans, I., Coertjens, L., & Kyndt, E. (2017). Exploring learning and fit in the transition from higher education to the labour market: A systematic review. Educational Research Review, 21, 67–84. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.03.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.03.001

Harangi, L. (2010): A knowledge worker személyi kompetenciái, Kultúra és Közösség, IV. folyam, 1. évf. 4. sz., pp. 23-30.

Koncz, K. (2004): Kompetencia alapú személyügyi tervezés. In: Tóthné Sikora, G. (szerk.): Humán erőforrások gazdaságtana. Bíbor Kiadó, Miskolc

Robert, D., & Kővári, A. (2020). Digitális szimuláció jelentősége a jövő társadalmát meghatározó mérnökök kompetenciafejlesztésében. Civil Szemle, 17, 89–101.

Szabó C. M., & Balázs L. (2020). Pályakezdőkkel szemben támasztott vállalati elvárások vizsgálata a kimeneti kompetenciák tükrében. Journal of Applied Technical and Educational Sciences, 10(1), 3–18. https://doi.org/10.24368/jates.v10i1.158

Száraz P-Halász G-Havas P-Falus I-Varga A- Pála K-Horváth Zs: (2006) A kompetencia. Kihívások és értelmezések. Budapest, Országos Közoktatási Intézet

Tóthné T. T.- Hlédik E (2019): Munkáltatói kompetenciaelvárások vizsgálata piaci környezetben. Competitio. XVIII. évf. 1.-2. szám 75-107. doi: 10.21845/comp/2019/1-2/3 DOI: https://doi.org/10.21845/comp/2019/1-2/3

Vass V. (2020): A tudásgazdaság és a 21. Századi kompetenciák összefüggései. Új Munkaügyi Szemle I (1) pp. 30-37.

Voinea, M. (2019). The Development of Future Competences—A Challenge for the Educational System. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 11(4), 328–336. https://doi.org/10.18662/rrem/193 DOI: https://doi.org/10.18662/rrem/193

Zerényi, K. (2017) A képzettség és a foglalkoztatás közötti kongruenciával / inkongruenciával kapcsolatos megközelítések. In Opus et Educatio, 4. évf. 1. sz., DOI: 10.3311/ope.175, http://epa.oszk.hu/02700/02724/00012/pdf/ DOI: https://doi.org/10.3311/ope.175

Z. Karvalics L. (2007): Az információs társadalom- mi az? Egy kifejezés jelentése, története és fogalomkörnyezete. Székely Levente és mtsai: Az információs társadalom. Gondolat Kiadó – Új Mandátum Budapest. 29-47p. DOI: https://doi.org/10.22503/inftars.VII.2007.3.3

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Номер

Розділ

Національна та регіональна економіка