Дослідження обізнаності у сфері зелених фінансів та фінансової грамотності: результати анкетного опитування
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-11-366-381Ключові слова:
фінансова грамотність, оцінка фінансових знань, зелені фінанси, анкетування, кореляційний аналізАнотація
Стаття надає всебічний огляд фінансової грамотності здобувачів освіти, їхніх знань, представляючи поточну ситуацію, методологічну основу дослідження, сформульовані гіпотези, а також результати, отримані в результаті анкетування. Запропоновані рекомендації та висновки можуть сприяти подальшому розвитку фінансової освіти та, як наслідок, стимулюватимуть свідомі зміни в системі освіти й сімейному середовищі, щоб майбутні покоління могли приймати кращі фінансові рішення. Сучасні економічні та екологічні виклики ще більше звертають увагу на питання стійкості, зокрема в галузі фінансових рішень. Зміна клімату, виснаження ресурсів і боротьба з соціальною нерівністю є не лише завданнями глобального політичного або корпоративного рівня, але й вимагають свідомого підходу на індивідуальному рівні. Як наслідок, «зелені фінанси» - фінансові рішення, що враховують екологічні та соціальні аспекти - набирають все більшої популярності. Паралельно з цим дедалі важливішим стає розвиток фінансової грамотності, особливо серед молодого покоління, яке буде приймати економічні та екологічні рішення в майбутньому. Здобувачі вищої освіти являються особливо актуальною цільовою групою для дослідження фінансової грамотності та сталого фінансового підходу, оскільки в цьому віці формуються основні фінансові звички та установки, що згодом на довгий термін визначатимуть прийняття рішень індивідами. Для цієї вікової групи зелені фінанси можуть бути не лише теоретичним поняттям, а й практичною проблемою, наприклад, при виборі банківської установи, форм заощаджень, інвестиційних рішеннях чи навіть споживчих звичках. Водночас виникає питання, наскільки ці знання засвоєні молодими людьми, які навчаються в закладах вищої освіти, і чи усвідомлюють вони свою відповідальність за фінансові аспекти екологічної стійкості. Метою дослідження є вивчення рівня знань здобувачів вищої освіти щодо зелених фінансів, а також оцінка їхньої фінансової грамотності. Анкетне опитування шукає відповіді на питання, наскільки аспекти сталого розвитку інтегровані в фінансове мислення молоді та який рівень їхньої готовності до сталого розвитку.
Посилання
1. Lusardi, A., & Mitchell, O. S. (2014). The economic importance of financial literacy: Theory and evidence. Journal of Economic Literature, 52(1), 5-44.
2. Bajnóczy, S. (2017). Financial literacy among young people. Financial Review, 62(3), 345-360.
3. Lusardi, A., & Mitchell, O. S. (2011). Financial literacy and planning: implications for retirement wellbeing. NBER Working Paper No. 17078.
4. Nofsinger, J. R. (2011). The psychology of investing (4th ed.) Pearson Education.
5. OECD. (2016). OECD/INFE international survey of adult financial literacy competencies. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2016/10/oecd-infe-international-survey-of-adult-financial-literacy-competencies_fe88832b/28b3a9c1-en.pdf [in Hungarian]
6. Czakó, Á., & Tóth, I. J. (2019). Financial culture, attitude and behavior in Hungary. Corvinus University of Budapest.
7. OECD. (2017). PISA 2015 results (Volume IV): Students' financial literacy. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2017/05/pisa-2015-results-volume-iv_g1g7a93b/9789264270282-en.pdf [in Hungarian]
8. Shim, S., Barber, B. L., Card, N. A., Xiao, J. J., & Serido, J. (2009). Financial socialization of first-year college students: the roles of parents, work, and education. Journal of Youth and Adolescence, 39(12), 1457-1470.
9. Zsótér, B. (2020). The impact of digital financial tools on young adults' financial decision-making. Közgazdasági Szemle, 67(5), 523-540.
10. World Economic Forum. (2020) A green horizon: investors' growing appetite for sustainable finance.
11. Hudzik, K., Béres, D., & Németh, E. (2014). An empirical study of financial literacy versus risk taking among students in higher education. Financial Review, 59(4), 476-487.
12. Cui, H. R., Wang, R. Y., & Wang, H. W. (2020). An evolutionary analysis of green finance sustainability based on multi-agent game. Journal of Cleaner Production, 269, 121799. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121799
13. Atkinson, A., & Messy, F.-A. (2012). Measuring financial literacy. OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions, No. 15. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5k9csfs90fr4-en [in Hungarian]
14. Atkinson, A., & Messy, F.-A. (2012). Results from the OECD/International Financial Education Network (INFE) pilot research. National Bank of Hungary. http://www.mnb.hu/Root/Dokumentumtar/MNB/Sajtoszoba/Sajtoszobakozlemenyek/mnbhu-sajtokozlemeny-20120619-pk/Measuring_financial_literacy_HU.pdf [in Hungary]
15. Balázsné Lendvai, M. (2006). Marketing toolkit for the development of financial culture [TDK thesis]. University of West Hungary. Sopron. http://ilex.efe.hu/PhD/ktk/balazsnelendvai/disszertacio.pdf [in Hungarian]
16. Balázsné Lendvai, M. (2013). The role of bank marketing in the development of financial culture [PhD thesis] University of West Hungary. http://doktori.nyme.hu/406/1/disszertacio.pdf [in Hungarian]
17. Barabás, E. (2017). Financial behaviour and attitudes of young people aged 18-25 studying in Hungarian higher education in Transylvania. XX Transylvanian Scientific Student Conference on Real and Human Sciences (ETDK). https://etdk.adatbank.ro/pdf/barabaseszter [in Hungarian]
18. Bárczi, J., & Zéman, Z. (2015). Financial culture and its anomalies. Civic Review, 11(1-3), 101-108.
19. Béres, D., & Huzdik, K. (2012). The emergence of financial literacy at the macroeconomic level. Financial Review, 57(3), 322-336.
20. Chinen, K., & Endo, H. (2012). Effects of attitude and background on students' personal financial ability: A United States survey. International Journal of Management, 29(2), 778-791. http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&db=bth&AN=76444447&site=ehost-live [in Hungarian]
21. Csiszárik-Kocsir, Á. (2016). Opinions based on the results of a research. Polgári Szemle, 12(4-6), 32-44.
22. Csiszárik-Kocsir, Á., & Garai-Fodor, M. (2018). Why is financial education important according to Generation Z? Polgári Szemle, 14(1-3), 107-119.
23. Fünfgeld, B., & Wang, L. (2009) Attitudes and behaviour in everyday finance: Evidence from Switzerland. International Journal of Bank Marketing, 27(2), 108-128.
24. Grifoni, A., & Messy, F.-A. (2012). Current status of national strategies for financial education: OECD INFE comparative analysis and relevant practices. OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions, No. 16.
25. Hornyák, A. (2013). Money, money, money, or the financial culture of young people, 11(1-4), 35-47. https://trainingandpractice.hu/sites/default/files/kepzes_es_gyakorlat/tanulmanyok/04-Hornyak_A-tanulmany.pdf [in Hungarian]
26. Hornyák, A. (2015). Attitudes and competences of secondary school students as potential bank customers [PhD thesis]. http://doktori.unisopron.hu/id/eprint/493/19/Hornyak_Andrea_Disszertacio.TextMark.pdf [in Hungarian]
27. Horváth, I. (2017). The results of international and domestic financial and economic education in the light of research. New Pedagogical Review, 67(7-8), 18-46.
28. Johnson, E., & Sherraden, M. S. (2007) From financial literacy to financial capability among youth. The Journal of Sociology and Social Welfare, 34(3), 119-145.
29. Kahneman, D. (2013). Fast and slow thinking. HVG Publishers.
30. Kelemen, Gy. (2004). The teacher competence system based on the Anglo-Saxon literature. http://hu.scribd.com/doc/6791372/Tanulmány-Kelemen-Gyula [in Hungarian]
31. Klapper, L. F., Lusardi, A., & Panos, G. A. (2012) Financial literacy and the financial crisis, NBER Working Paper No. 17930, The World Bank.
32. Koh, N. K., & Lee, C. B. (2010). "Because my parents say so" - Children's monetary decision making. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 9, 48-52. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2010.12.114 [in Hungarian]
33. Koltay, G., & Vince, J. (2009). Consumer decisions from a behavioural economics perspective. Economic Review, 56(6), 495-525.
34. Konyha, R. (2010). The concept of competence and methods of analysis - developed models of competence. http://hu.scribd.com/doc/99171638/A-kompetencia-fogalma-es-elemzesi-modszerei [in Hungarian]
35. Kovácsné Henye, L. (2013). Online generation" versus financial culture. Social science ideas at the beginning of the third millennium. http://publicatio.uni-sopron.hu/253/1/08KovacsneHenyeLivia.pdf [in Hungarian]
36. Kovács, I., Mihály, N., Mészáros, A., & Madarász, I. (2013). Investigating the relationship between money-related attitudes and various demographic variables in a sample of Hungarian university students. Economic Forum, 16(1), 37-58. http://epa.oszk.hu/00300/00315/00102/pdf/EPA00315_kozgazd_forum_2013_01_037-058.pdf [in Hungarian]
37. Kulcsár, L., & Kovácsné Henye, L. (2011). Financial literacy: A treasure that is not there! New Youth Review, 9(4), 35-44.
38. Luksander, A., Béres, D., Huzdik, K., & Németh, E. (2014). Exploring the factors influencing the financial literacy of young people in higher education. Financial Review, 59(2), 237-258.
39. Magyar Nemzeti Bank (MNB) (2008). Cooperation agreement in the field of financial culture development. http://www.mnb.hu/letoltes/0415mnbpszafmegallpodas-penzugyi-kultura-fejleszte.pdf [in Hungarian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Bernadett Oroszné Ilcsik, Dóra Barabásné Kárpáti
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
