Податкова безпека держави: механізми забезпечення та напрями зміцнення в умовах глобальної нестабільності

Анотація

У статті досліджено податкову безпеку як ключовий елемент фінансової безпеки держави, що забезпечує стійкість бюджетної системи та здатність держави ефективно протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам у фіскальній сфері. Розкрито сучасні механізми забезпечення податкової безпеки, зокрема нормативно-правові, адміністративно-інституційні, аналітичні та технологічні інструменти. Окреслено дискусійні підходи до формування ефективної системи податкової безпеки, серед яких виділено необхідність досягнення балансу між стабільністю податкового законодавства та його здатністю адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі. Дискусійними аспектами залишаються організаційна модель податкової системи, методи податкового контролю, особливості використання цифрових технологій. Проаналізовано Індекс корпоративних податкових гаваней світу за 2024 рік, за результатами якого встановлено, що Велика Британія посідає провідне місце серед юрисдикцій, що забезпечують найбільший обсяг послуг, пов’язаних із ухиленням транснаціональних корпорацій від сплати податків. Особливу увагу приділено викликам, з якими стикається Україна, а також запропоновано шляхи мінімізації податкових ризиків на основі зарубіжного досвіду, зокрема моделей цифрового адміністрування, горизонтального моніторингу та ризикоорієнтованого контролю. Горизонтальний моніторинг розглядається як прогресивний підхід до податкового контролю, що полягає у тісній співпраці між податковими органами та платниками податків. Цей підхід базується на принципах взаємної довіри і прозорості, що дозволяє зменшити кількість перевірок та податкових спорів, а також підвищити ефективність виконання податкових зобов'язань. Акцентовано увагу на питаннях міжнародної співпраці в податковій сфері, зокрема в рамках ініціативи BEPS, що сприяє боротьбі з транснаціональним ухиленням від сплати податків, шляхом усунення прогалин у міжнародному оподаткуванні, уніфікації податкових правил між країнами та підвищення прозорості фінансових потоків. Обґрунтовано доцільність впровадження гібридної моделі, що поєднує стабільність законодавства, інноваційні технології та інституційні зміни для створення ефективної та прозорої податкової системи, здатної сприяти сталому економічному розвитку та соціальній стабільності.