Податковий аналіз як чинник прийняття фінансових рішень і сталості бюджетних суб’єктів (на прикладі Берегівської територіальної громади)

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням фіскальних ризиків і невизначеності у функціонуванні місцевих бюджетів в умовах воєнного стану, що потребує переосмислення підходів до формування власної доходної бази та управління податковими надходженнями. У статті розглянуто проблематику фінансової сталості та резильєнтності органів місцевого самоврядування в умовах геополітичної нестабільності й воєнної економіки з фокусом на бюджетному управлінні Берегівської територіальної громади у 2021–2025 рр. Метою дослідження є поглиблений аналіз структури та динаміки доходів територіальної громади, а також ролі фіскальної децентралізації у воєнному середовищі. Методологічну основу становить кількісне порівняльно-статистичне опрацювання даних бюджетної звітності, доповнене систематизацією й узагальненням релевантних наукових джерел. Отримані результати засвідчують номінальне зростання доходів у досліджуваному періоді, зумовлене насамперед інфляційними чинниками та адаптацією місцевої економіки до умов воєнного стану. Виявлено виразну тенденцію вимушеного, проте суттєвого посилення фінансової автономії: частка податкових надходжень у загальних доходах зросла з 45,41% (2021 р.) до 61,31% (2024 р.), тоді як питома вага державних трансфертів істотно скоротилася. У межах податкової структури поряд із домінуванням податку на доходи фізичних осіб простежується підвищення ролі місцевих податків, зокрема єдиного податку та податку на нерухоме майно, що відображає зміщення у бік диверсифікації доходної бази. Аналіз структури платників податків підтверджує динамічне зростання внесків фізичних осіб—підприємців, що вказує на адаптивність мікро- та малого підприємництва в кризовий період. Практичне значення результатів визначається можливістю їх використання у процесі бюджетного планування та розроблення заходів щодо зміцнення власної дохідної бази громади, підвищення ефективності адміністрування місцевих податків і вдосконалення комунікації з платниками. Обґрунтовано, що підвищення частки власних доходів має супроводжуватися розвитком інструментів прозорості (відкриті дані, зрозуміла бюджетна звітність, візуалізації) та механізмів участі громадян у визначенні бюджетних пріоритетів, що посилює фіскальну дисципліну та стійкість до зовнішніх факторів. Зроблено висновок, що ключовими передумовами довгострокової сталості є розширення власної доходної бази, цифровізація податкового адміністрування, а також посилення фіскальної прозорості й комунікації з населенням (зокрема через інструменти партисипативного бюджетування). Доведено, що антикризова податкова політика є не лише фінансово-технічним питанням, а й похідною від рівня суспільної довіри та демократичної підзвітності.