Фінансова сміливість покоління Z
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6742/2023-3-227-241Ключові слова:
фінансова обізнаність, фінансові знання, фінансові поради, покоління Z, фінансова сміливістьАнотація
Після економічної кризи 2008 року та після епідемії COVID-19 питання фінансової обізнаності набуває все більшого значення в Угорщині. Урядова стратегія "Розвиток фінансової обізнаності", започаткована у 2017 році, підкреслює це. Згідно з місією цієї стратегії, фінансова грамотність та належне набуття фінансових знань є важливими для того, щоб люди могли приймати поінформовані, зважені та раціональні рішення щодо своїх фінансів. Ця мотивація спонукала провести анкетування щодо фінансової грамотності серед студентів в угорських закладах вищої освіти економічного спрямування у 2020 році, результати якого фрагментарно представлені у цій статті. Дотримуючись теоретичного підходу фінансової культури, фінансових знань та консультування, дослідження зосереджено на аспектах фінансових знань та фінансового консультування серед 11 вимірів дослідження.Відштовхуючить від традиційних основ, фінансові знання аналізувалися на основі даних самооцінювання респондентів і порівнювалися з результатами досліджень, проведених іншими дослідниками. Загалом анкету заповнили 3 315 студентів у період з 29 листопада 2020 року по 31 жовтня 2021 року. Аналіз зосереджений на відповідях респондентів віковою категорією від 18 до 25 років, тобто представників покоління Z. Після виключення опрацьовано 3 020 анкет. У процесі дослідження виявлено, що, порівнюючи сприйняття фінансових знань з готовністю давати поради, більшість респондентів мають середній (достатній) рівень фінансових знань, але, тим не менш, готові консультувати інших щодо фінансових питань.
Посилання
Béres, D., & Huzdik, K. (2012): A pénzügyi kultúra megjelenése makrogazdasági szinten. The emergence of financial culture at macroeconomic level. Pénzügyi Szemle, Vol. 57, No. 3, pp. 322-336
Kovács, P., Révész, B., & Ország, G. (2013): A pénzügyi kultúra és attitűd mérése. Measuring financial culture and attitudes. „Marketing megújulás”: Marketing Oktatók Klubja 20. Konferenciája előadásai
Remund, D. I. (2010): Financila literacy explicated: The case for a clearer definition in an increasingly complex economy. Journal of Consumer Affairs, Vol. 44, No. 2, pp. 276-295. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6606.2010.01169.x
Al-Tamimi, H. A. H., & Bin Kalli, A. A. (2009): Financial literacy and investment decisions of UAE investors. The Journal of Risk Finance, Vol. 10., No. 5, pp. 500-516. DOI: https://doi.org/10.1108/15265940911001402
Howlett, E., Kees, J., & Kemp, E. (2008): The role of self-regulation, future orientation, and financial knowledge in long-term financial decisions. Journal of Consumer Affairs, Vol. 42, No. 2, pp. 223-242. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6606.2008.00106.x
Yoong, F. J., See, B. L., & Baronovich, D. I. (2012): Financial literacy key to retirement planning in Malaysia. Journal of Management and Sustainability, Vol. 2., No. 1, pp. 75-86. DOI: https://doi.org/10.5539/jms.v2n1p75
Huston, S. J. (2010): Measuring financial literacy. The Journal of Consumer Affairs, Vol. 44., No. 2, pp. 296-316. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6606.2010.01170.x
ASIC (2004, February): Summary of stakeholder responses to financial literacy in schools, ASIC discussion paper, June 2003. Retrieved from: https://download.asic.gov.au/media/1924533/what-do-you-want-to-do-with-fin-lit-dp-responses.pdf.
OECD (2013): Financial literacy and inclusion: Results of OECD/INFE survey across countries and by gender. Paris: OECD Centre.
Ajzen, I. (1991): The theory of planned behavior. Organizational Behavior and Human Decision Processes, Vol. 50, pp. 179-211. DOI: https://doi.org/10.1016/0749-5978(91)90020-T
Bhushan, P., & Medury, Y. (2016): An empirical analysis of inter linkages between financial attitudes, financial hehavior and financial knowledge of salaried individuals. Indian Journal of Commerce and Management Studies, Vol. 5, No. 3, pp. 58-64.
Kasman, M., Heuberger, B., & Hammond, R. A. (2018): Recoomendations for improving youth financial literacy education. Retrieved from: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2018/10/ES_20181001_Financial-Literacy-Recommendations.pdf.
Dwivedi, M., Purohit, H., & Mehta, D. (2018): Improving financial literacy among women: The role of universities. Retrieved from: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2668034.
Roy, B., & Jain, R. (2018): A study on level of financial literacy among Indian women. IOSR Journal of Business and Management, Vol. 20, No. 5, pp.19-24.
Atkinson, A., & Messy, F. A. (2012): Measuring financial literacy: Results of the OECD/Internationa Network on Financial Education (INFE) pilot study. Retrievid from: https://search.oecd.org/financial/education/measuringfinancialliteracy.htm#:~:text=Measuring%20Financial%20Literacy%20%282013%29%20This%20paper%20presents%20the,literacy%20by%20socio-demographics%20within%20each%20of%20the%20countries.
Banerjee, A., Kumar, K., & Philip, D. (2017): Financial literacy, awareness and inclusion. Retrieved from: https://scholar.google.co.in/scholar?hl=en&as_sdt=0%2C5&q=Banerjee%2C+Kumar%2C+and+Philip+%282017%29+financial+literacy&btnG=.
Bloom, B.S. (Ed.), Engelhart, M.D., Furst, E.J., Hill, W.H., & Krathwohl, D.R. (1956): Taxonomy of educational obejctives: The classification of educational goals. Handbook 1: Cognitive domain. New York: David McKay, 1956. Retrieved from: https://www.uky.edu/~rsand1/china2018/texts/Bloom%20et%20al%20-Taxonomy%20of%20Educational%20Objectives.pdf
OECD (2019): PISA 2018 Assessment and Analytical Framework, Paris: PISA, OECD Publishing, 2019. DOI: https://doi.org/10.1787/b25efab8-en DOI: https://doi.org/10.1787/b25efab8-en
Sanderson, A. (2015): Importance of financial literacy. Bankers Association of Zimbabwe (BAZ) Newsletter. Rerieved from: http://www.baz.org.zw/consumer-centre/education-centre/importance-financial-literacy.
Lusardi, A. (2012): Finacial Literacy or Financial Capability, Financial Literacy and Ignorance Blog. November 10. Retrieved from: http://annalusardi.blogspot.com/2012/10/financial-literacy-or financial.html.
Kovács, L. (2018): A pénzügyi kultúra és tudás fejlesztése. Developing financial culture and knowledge. In: Pál, Zs. (szerk.): Fintelligence – Tudományos Pénzügyi Kultúra Körkép. Miskolc: A közgazdaságtani – módszertani képzés fejlesztéséért Alapítvány, pp. 37-54
Németh, E. (2020): Pénzügyi attitűdök – Tinédzserek és felnőttek – Micsoda különbség! Financial attitudes – Teenagers and adults – What a difference! In Pintér, É. (szerk.) Tendenciák a pénzügyi tudatosságban. Miskolc-Pécs: Fintelligence Pénzügyi Kultúra Központ (KMKF Alapítvány), pp.134-153
Polányi, M. (1994): Személyes tudás I-II. Personal knowledge I-II. Budapest: Atlantisz Könyvkiadó, 1994
EAC (2002)– Training Standards, Accreditation and Ethical Character. European Association for Counselling
OECD/INFE (2020): International Survey of Adult Financial Literacy, 2020. Retrieved from: www.oecd.org/financial/education/launchoftheoecdinfeglobalfinancialliteracysurveyreport.htm.
Howe, N., & Strauss, W. (1991): Generations: The History of America’s Future, 1584 to 2069. New York: William Morrow & Company.
Barabási A.L. (2003): Behálózva. A hálózatok új tudománya. Networked. The new science of networks. Magyar Könyvklub, Budapest.
Castells, M. (2007): Az évezred éve. Az információ kora. The year the millennium. The information age. Gazdaság, társadalom, kultúra, III. Gondolat, Budapest.
Székely, L. (ed) (2012): Magyar Ifjúság 2012. Hungarian Youth 2012. Kutatópont, Budapest.
KSH.(2020): Népesség korév és nem szerint. Population by age and sex. Retrieved from: https://www.ksh.hu/stadat_files/nep/hu/nep0003.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Eleonóra Budai , Ervin Denich
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
